Від самого дитинства мій батько мріяв, щоб я стала лікарем, так само, як і він сам, а також багато інших членів нашої родини. У нашому домі медицина була своєрідною традицією, і вже змалку мені говорили, що лікар — це єдиний правильний шлях для мене.
Проте, з кожним днем, коли я виросла і ставала самостійною, я відчувала, що мої інтереси лежать в інших сферах. Я завжди була захоплена мистецтвом, особливо живописом, і мріяла про кар’єру художника.
Коли я розповідала батькові про свої мрії, він не міг зрозуміти, чому я не хочу піти вслід за ним і стати лікарем. Він був переконаний, що це єдиний шлях до успіху та стабільності. Він постійно нагадував мені про це і сподівався, що я візьму це до уваги.
Це викликало конфлікт у нашому взаєморозумінні. Я бачила, як батько мріє про те, щоб я йшла по його слідах, але я відчувала, що це не відповідає моїм істинним бажанням і почуттям.
Певного дня, після тривалого розмови з батьком про мої мистецькі амбіції, він запропонував мені щось несподіване. Він сказав, що хоче, щоб я сама переконалася, наскільки важливою є медицина, і запросив мене в операційний блок, де працюють лікарі.
З першого погляду, це здавалося незручним і навіть трохи лякливим, але я зрозуміла, що це може бути можливістю краще зрозуміти батькову точку зору і знайти збагачення для себе. Тому я згодилася.
Прибувши в лікарню, я потрапила в захоплюючий світ медицини. Моє око охопило багато лікарів, які працювали разом, щоб допомогти пацієнтам. Я була вражена їхнім професіоналізмом, відданістю та палкою любов’ю до своєї роботи.
Батько представив мене кільком лікарям, з якими він працював. Кожен з них мав свою власну спеціальність — від хірургії до анестезіології. Вони почали розповідати мені про свою роботу, свої випадки, і те, як їхній внесок може допомогти пацієнтам. Але я тут і врешті переконалась, що це не моє. Батько дуже гнівався і сказав, що я йому більше не дочка, якщо не піду по шляху його і його батьків.
Мені було важко зіткнутися зі своїм батьком, але я поступово стала навчатися виражати свої почуття і доводити, що художня кар’єра — це моє справжнє покликання. Я пішла з дому. Я почала демонструвати свої твори і отримувати визнання за свою творчість.