Наша чергова сварка закінчилась трагічно. Особисто для мене. Як не крути, а свою дружину я кохав, хоч й рідко це показував. Напевно, це через моє виховання. В моїй родині ні хто ніколи не говорив що кохає.
Збиравшись на роботу ми зачепились за дрібничку — не змогли домовитись, чия черга після роботи їхати в магазин по продукти.
-Рома! В мене сьогодні важливий день! Я закриваю місяць продажів косметики з нової лінійки! В мене просто не буде часу навіть на обід, не кажучи вже про продукти після роботи! Я не знаю в скільки повернуся!
-Ти думаєш, якщо ти змогла запустити свою продукцію на ринок, то ти вже занадто крута, щоб поїхати купити їжі для родини?
-Ні, я так не думаю. Ти чуєш, що я тобі говорю? В мене не буде часу! Сьогодні важливий та тяжкий день, я прошу тебе допомогти мені!
Дружина вже почала переходити на крик. Її нерви й так були погані, а відколи вона стала підприємцем, так взагалі. От не розумію, так тяжко приділити час родині? Я вже декілька місяців сам займаюсь домашньою рутиною. Зняв всі зобов’язання з неї…
-Ти обіцяла, що це не затягнеться на довго. Я залишився сам. Ти додому навіть приходиш під ранок, спиш пару годин і знову тікаєш. Я навіть не завжди можу тебе побачити. Мені це набридло!
-Я розумію, любий, але ж ти розумієш, щоб отримати прибуток, потрібно гарно працювати. Мені потрібно зараз всі сили кинути в справу, а потім я вся твоя.
—Навіщо мені прибуток, коли немає родини?! Я й сам можу прекрасно дати тобі все. Починаючи від дорогоцінних прикрас, закінчуючи дрібничками!
-Не починай…Ти ж знаєш, як для мене це все важливо.
-Знаю, але ж ти обіцяла. Що варті твої обіцянки?
-Любий…Це моя мрія, справа життя…
-Справа… Вже пів року, а ти обіцяла пару місяців
—Вибач. Це все дійсно затягнулося.
-Я розумію, від самого початку підтримую тебе, допомагаю тобі всім. А що натомість? Почекай. Ще трохи. Майже все. Ти мені скажи, коли ти мене востаннє цілувала? Хіба так живуть чоловік з дружиною, які хоча б щось почувають одне до одного?!
Вона винувато глянула мені в очі, та пішла взуватись на роботу. от як жити з такою жінкою?! Я дітей хочу, родину, а вона тікає від цього всього. Єдине, що мене тримає, це кохання до неї, та розуміння, наскільки для неї важливо те, що вона зараз робить. Прийде час й для дітей.
Цілий день від неї не було жодної звісточки. Слухавку вона не брала, на дзвінки не відповідала. Що ж, напевно завали знову якісь. Після роботи вирішив сам поїхати до супермаркету, купити на тиждень припасів. Лінь було щось готувати, тому замовив її улюблені суші та піцу на вечерю. Вона знову затрималась до пізньої ночі на роботі. Я чекав скільки міг, в решті пішов спати. Очі злиппались. Десь опівночі проснувся від повідомлення на телефоні: “Вибач, але я більше не повернуся. Я не та, хто тобі потрібна. Ти вартий кращої”.
-Ось як ти віддячила за мою підтримку та вірність…
