Я народився з родимою плямою на шиї. Вона займала всю праву половину і заходила на щоку. Я соромився її. Мені здавалося, оточуючі бачать тільки мої фізичні недоліки. Правду кажучи, так і було.
В школі вчителі ставилися до мене прискіпливо. Їхній погляд завжди тримався на моїй шиї. Коли я відповідав, мене могли перебити. Не дозволяли брати участь у шкільних виставах. Я не розумів, чому так? Непогано співав, хотів виступити, але мене ніколи не пускали на сцену.
Інші діти відмовлялися зі мною спілкуватися. Вони радили «відбілити шкіру, а тоді приходити». З мене сміялися, мої речі ховали, крали обіди. Я жалівся мамі. Вона лише розводила руками. Мама не мала бажання розбиратися з моїми проблемами. Вона вважала, я повинен сам навчитися відстоювати себе.
Дівчата не хотіли йти зі мною на побачення. Я закохався в дівчину, коли навчався в восьмому класі. Дарував коханій квіти, кликав на побачення. Здавалося, вона відповідала взаємністю. Моя щастя не описати словами. Нарешті хтось прийняв мене таким, який я є. Наші стосунки тривали три місяці. Я постійно виконував всі її забаганки. Дівчина кивала й дякувала.
Зрозумів, який я дурень, коли пілслухав її розмову з подружками. Вона вважала мене жахливим. Моє обличчя «снилось їй у кошмарах», а ходить зі мною, бо я бігаю біля неї. Дівчина порівняла мене з собакою. Вся компанія засміялася. Не очікував такого. Серце розривалось від болю. Я щиро закохався в цю дівчину. Прикро, що вона не оцінила моїх почуттів.
В дорослому віці менше звертав увагу на зовнішність. Я зробив ставку на свій музикальний талант. Коли людина талановита, на її зовнішність не звертають увагу. Працював постійно, без зупинок. Мої старання дали плоди. Я почав працювати з видатними музикантами. Заробляв багато. Мене знали в творчих кругах.
Дивним чином, почав подобатися жінкам. Вони захоплювалися моїм талантом та грошима. На родиму пляму ніхто не дивився. Друзі цінували мене, у першу чергу, за людські якості, а не обличчя.
Я згадував свої шкільні роки з болем. Ті люди зіпсували мені дитинство. Вони відібрали багато років мого життя своїми насмішками. З іншого боку, де зараз вони, а де я? Моїх однокласників наврядчи можна назвати успішними. До більшості старих знайомих, важко вжити слово «щасливий». Я б посміявся над їхнім жалюгідним життям, але не хочу спускатися до їхнього рівня. Зараз в мене все чудово і ніяка родима пляма не псує моє життя.
