Ті, хто кажуть, що дружби між чоловіком та жінкою не буває — будуть абсолютно праві. Я з моїм “другом” дитинства Сергієм абсолютний тому приклад.
Наші родини жили поряд, батьки гарно товаришували, а ми з Сергієм через городи бігали гуляти одне до одного. Минали роки, дружба все так само тривала. Коли ми стали доросліші, років по чотирнадцять нам було, ми обоє зрозуміли, що між нами більше ніж дружба. В шістнадцять років ми пообіцяли одне- одному, що одружимось. Майже так і вийшло.
Ми довго зустрічались, але поріг інтимного життя до вісімнадцяти років вирішили не переступати. І так вийшло, що рівненько у вісімнадцять я й завагітніла. В мені бились сумніви, кому першому розповісти про це все. Вирішила звернутись до сестри. Це вартувало мені мого щасливого майбутнього. Я давно помічала, що вона якось по особливому ставиться до Сергія, але списувала на те, що він для нас як член родини. Як виявилось дарма.
На мою новину про вагітність, сестра почала кричати, та сваритись зі мною. Мовляв, про що ми думали, наше життя тепер буде зломане, батьки не приймуть ні його, ні дитину. Я на нервах та вся в сльозах погодилась зробити аб0рт, в таємниці від батьків та Сергія. Сестра була старша на три роки, тому її слова я сприймала завжди серйозно. Вона була для мене авторитетом.
Коли про це все дізнався Сергій, ми дуже посварились. Сестричка підкинула ще жару у вогонь, після чого ми розбіглись. Аліса, моя сестра, не втрачаючи шансу підтримала Сергія, замовчавши момент, де саме вона підговорила мене на аб0рт. Через пів року вони почали зустрічатись, а ще пізніше вона завагітніла. Для мене це було просто як ножем по серцю. Дві рідні мені людини покинули мене.
Не знаю, де в Аліси совість, але вона запропонувала мені стати її дружкою. Я удала, що ця ситуація мене не ранить, та погодилась. Допомагала в підготовці, обрали разом сукню, та весільний торт. В день весілля, коли свято було в самому розпалі, я вийшла до коридору, щоб перевести дихання. За мною слідом прийшов Сергій. Ми розговорились, в мене досі тремтіло кохання до нього, як виявилось, в ньому також. Він зізнався, що одружується виключно через дитину. Не може так покинути малюка без батька. Зустрічався з Алісою, бо хотів насолити мені… Що ж, це вдалось на славу… А за секунду, ми вже цілувались. Пристрасть нас захопила, ми перемістились до першої кімнати, яка нам трапилась. За цим нас і зловили. Весілля догуляли, але воно мало летальний вихід.
Наречена на нервах втратила дитину. Батьки мої вважають мене останньою тварюкою. Мені було дуже образливо, тому я розповіла про те, що зробила Аліса зі мною, та моєю дитиною. Як не дивно, батьки чоловіка нас підтримали. Вони ніколи не любили Алісу, а тут ще й така новина. Моя родина прогнала мене з дому, сказали, що в них тепер тільки одна донька. А я ні про що не жалкую, вважаю, що вчинила правильно. Сестра вкрала моє щастя, а я просто повернула його собі.
До слова, з рідними я так і не спілкуюсь. Навіть не хочу. З Сергієм у нас нарешті все добре. Він розлучився з Алісою, точніше анулював шлюб. Ми переїхали до іншого міста, зараз я виношую нашу дитину. За щастя потрібно боротися. Шкода тільки, що зрозуміла я це занадто пізно.
