Добраньки, пробурчала Оксана, заходя до кабінету та плюхаючись на своє робоче місце. Вона ввімкнула компютер, не піднімаючи очей.
Доброго ранку, відповіли їй Соломія та Маряна, обмінявшись подивом.
Завжди жвава та лагідна, тепер Оксана сиділа насуплена, наче сірі хмари за вікном, з яких моросив дощ. Тиша в кабінеті здавалася неприродною, але Соломія, яка не могла довго мовчати, запропонувала:
Дівчата, варто кавки? Зараз приготую. Вона підвелася й пішла за перегородку, де стояла невеличка кавомашина, чашки, вазочка з цукерками та інші дрібниці.
Давай, підтримала Маряна. Оксана мовчала.
Їх у кабінеті троє. Оксані тридцять вона заміжня, має сина. Соломії тридцять шість, теж у шлюбі, двоє дітей. Маряні двадцять сім, ще не виходила заміж, але живе з хлопцем.
Найенергійніша серед них Соломія чи то через вік, чи через характер, але всі ініціативи йшли від неї. Вона вийшла з-за ширми з підносом, на якому стояли три чашки кави. Підійшла до Оксани та мовчки взяла чашку, подякувавши кивком. Маряна ж промовила:
Дякую, Соломієчку, ти у нас головна по господарству
Дві з них засміялися, а Оксана лише ледве посміхнулась. Соломія першою не витримала.
Оксано, що сталося? Годі мовчати, а то я вже ніяково себе почуваю. Може, ми щось не так зробили?
Та ні, Соломіє, не через вас. Дома напруга, зітхнула вона.
З Богданом посварились? здивувалась Маряна. Колеги знали, що в них дружня родина, і суперечки були рідкістю.
Швидше не з чоловіком, а з родичами
Ооо, знову ця Світлана? в одну голос заперечили подруги. Та скільки можна? Не звертай уваги!
Як не звертати, якщо ми в одному дворі? Через неї переїжджати, що лі? У нас свій гарний будинок. Богдан мій не звертає уваги, і його брат Віталік норм, але Світлана щось нестерпне Вчора не витримала, вилила все, що накипіло. Тепер не знаю, як будемо поряд жити
Коли Оксана вийшла заміж за Богдана, його батько добудував будинок у дворі поряд із своїм. Після весілля молодята заселилися туди адже в батьківському домі вже жив старший син Віталік із дружиною Світланою та сином. В обох будинках комфорт, поряд. Батько працював прорабом і збудував їх за доступними цінами.
Та через тиждень після весілля молодшого сина сталося лихо батьки Богдана й Віталіка загинули в аварії. З того часу брати живуть поруч у одному дворі.
Спочатку все було добре. Майже одночасно Оксана й Світлана народили дітей першого сина і другу доньку. Життя йшло паралельно.
Бодь, як добре, що ми поряд з твоїм братом, тішилась Оксана.
Нормально, стримано відповідав чоловік.
Коли діти підросли, обидві вийшли на роботу. Та з часом Оксана зрозуміла: вони зі Світланою різні.
Оксана з чоловіком майже не сварилися, а з будинку Віталіка часто лунали крики.
Знову Світланка розходилася, казав Богдан. Братові не пощастило.
Оксана була тихою, миролюбною. Інколи вона плескала каву рано-вранці, дивлячись у вікно, поки Богдан і син спали. Але часто саме тоді за шибкою зявлялося обличчя Світлани.
О, ти вже прокинулась! Налий мені теж, зараз зайду! І вона вривалася в дім, незважаючи на те, що родина ще спала.
Оксана ненавиділа ці моменти, але не могла її вигнати.
Що, жалко ложку омлету? буркотіла Світлана, якщо Оксана намагалася відмовити.
Ввечері родина замовила суші син закінчив чверть на відмінно. Коли Оксана вийшла забрати замовлення, з будинку вискочила Світлана:
Суші?! Чому не запросили нас?! кричала вона, сипаючи образами.
Скандал був таким гучним, що вибігли обидва брати. Віталік ледве втягнув дружину додому, а Богдан із Оксаною теж пішли, зіпсовані.
Чому я маю звітувати перед нею за кожен свій крок?! плакала Оксана.
Тепер вона точно знала: якщо Світлана знову перетне межу, вона дасть відсіч попри своє виховання.
