Моя сестра вирішила самотужки ростити чотирьох дітей. Чоловік зрадив їй з колегою. З тих пір, жінка не створювала нових стосунків. Сестра — жінка освічена. Вона має три освіти. Одна з них — повар. Скільки її пам’ятаю, працювала в різних кафе та ресторанах.
Дітям завжди все купувала. Вони дякували, але завжди просили більше. Зараз вони виросли, створили свої сім’ї. Сестра досі висилає їм гроші. Вона дано вийшла на пенсію, але продовжує працювати. Каже, любить дітям допомагати. Вона бачить в цьому сенс свого життя.
Сестра захворіла грипом, а він швидко дав ускладнення на легені. Важка пневмонія ніяк не хотіла проходити. Жінка взяла лікарняний, грошей ледь вистачало. Я допомагав їй, а ось діти подзвонили мамі, тільки коли та припинила гроші присилати.
Вони спитали про її самопочуття, побажали швидкого видужування і все. Ніхто не поцікавився фінансовим становищем своєї мами. Сестра попрохала дітей приїхати до неї. Ті відмовились. У всіх робота та сім’ї. Часу на рідну маму не мають.
Жінка образилась. Вона ж їм усе життя допомагала, а зараз, коли вони їй потрібні, навіть приїхати не хочуть. Сестра пролежала в лікарні місяць. Взяв всі витрати за лікування на себе. Вона одужала. Повернулась на роботу. Діти весь цей час не дзвонили. Напевно, родичі сказали, що мама вже здорова. Тільки після маминої виписки з лікарні, діти знов згадали про неї.
Спочатку питали за здоров’я, але швидко переходили до суті свого дзвінка. Всі просили грошей. Навіть не так. Називали конкретні суми та дату, до якої необхідно перерахувати кошти. Всі четверо зробили аналогічним чином. Вони не хотіли думати, звідки жінка візьме такі фінанси? Їх хвилювали лише їхні потреби.
Сестра засмутилась. Вона не очікувала такого ставлення до себе від рідних дітей. Напевно, сама винна, але її шкода. Коли заради інших забуваєш про своє життя, очікуєш на якусь віддачу. Можливо, не треба було ставити своїх дітей на вершину свого існування. Потрібно було подумати про своє майбутнє та не самотню старість. Зараз вже не можливо хоч щось змінити.
