Моя похресниця прекрасно вихована і моя кума розповіла як вона виховує доньку!

З моєю подругою Мар’яною ми дружимо ще з університету, в якому ми навчалися на міжнародних відносинах та заодно і на перекладачів. І ось ми вже дорослі жінки, в Мар’яни з’явилася дочка, які є зараз п’ять років. І донька в неї просто прекрасно вихована. Адже сама Мар’яна виховувалася в достатньо авторитарних умовах та дисципліні. Ось і в неї підхід до виховання такий ж.

Як я це зрозуміла? Дуже просто, ми навіть через скільки років все одно продовжуємо дружити та я її доньці, Валі, хресною мамою приходжусь. Тому достатньо часто буваю в гостях, як і вони у мене. І дуже показовий приклад, коли Мар’яна з Валею прийшли до мене в гості. Тоді ми достатньо давно не бачились, через мій переїзд в інше місто на декілька років. Коли подруга та похресниця прийшли до мене то я здивувалась, що Валя тихенько чемненько роззулась, зняла верхній одяг, попросила маму повісити його та вони спокійно пішли зі мною на кухню пити чай. Ну а Валюша какао з печивом. Вона не скакала не кричала, не плакала, не дратувала маму, коли щось хотіла. Валя спокійно казала, що хоче гратися та давали іграшку і вона тихенько гралася в кімнаті та дивилася мультики на телевізорі.

Якщо Валя щось хотіла попросити в мами, вона тихенько спокійно підходила зверталася до мами, і до речі на «ви», що дуже незвично для нашого часу. Особливо зважаючи увагу на те, що всі стараються виховувати своїх дітей більше на західний манер, де діти своїх батьків можуть навіть на ім’я кликати. Якщо ж Валі потрібно було в туалет, вона підходила до мами казала їй це на вушко і Мар’яна відводила її по потребі.

Така поведінка Валі мене дуже вразила. Тому я вирішила дізнатися в Мар’яни, як вона змогла так виховати мою похресницю. Тоді подруга розповіла, що вона вже давно пояснила Валі, що в сім’ї тата і мами вже давно є певні правила їхньої родини. І так як Валя прийшла, як новий член сім’ї в цю родину, вона також має дотримуватися цих правил. Якщо дотримуватись їх — все буде добре і не буде ніяких сварок чи непорозумінь.

Я не розумію як, але Валя зрозуміла, незважаючи на те, що вона маленька дитина, а малі діти дуже часто капризні, примхливі та вередливі і не хочуть навіть слухати, що їм пояснюють.

В кожній сім’ї свої методи виховання і якщо вже говорити про них, то думаю потрібно вибирати якусь золоту середину між авторитарним вихованням та демократичним. Часто буває так, що батьки перебільшують демократичним вихованням дозволяючи дитині ну абсолютно все і тоді дитина втрачає міру. Якщо дитина втрачає міру і їй так само продовжують все дозволяти — з неї може виросте егоїстична інфантильна особа, яка буде думати лише про себе і не любити нікого окрім себе. Здоровий егоїзм це звісно добре, але ключове слово «здоровий».

Так само можна сказати і про авторитарний метод виховання. Дітей гнучка психіка і ти не знаєш, чи від авторитарного виховання вона не зламається й потім чи це не приведе до поганих наслідків, чи навпаки загартує дух, загартує особистість та допоможе дитині у майбутньому досягти висот.

Є в мене друг, який жив в сім’ї воєнних і, відповідно, його батько авторитарна та в жорсткій дисципліні. Зараз він має хорошу компанію, яка приносить йому великі гроші і він так само виховує своїх дітей, як і його колись виховував батько. Чи можна сказати що якби не це виховання мій друг досягнув би цих висот? Не знаю, але думаю що виховання стояло далеко не на останньому місці, а можна сказати, що і скоріш за все на першому.

Думаю батьки самі більше розуміють, як краще виховувати своїх дітей, якщо це адекватні та здорові батьки. Я зараз не говорю про неблагополучних людей, які в принципі не можуть виховати здорову, як психічно, так і морально, так і фізично дитину.

Взагалі варто сказати, що дітей народжувати потрібно тоді, коли ти стабільний в плані психічного здоров’я, в плані матеріальних благ коли ти можеш забезпечити дитині хороший розвиток та хороше майбутнє. Навіть не майбутнє, а старт в майбутньому. Щоб дитина могла спокійно рости та розвиватися, а не переживати де би їй дістати кусок хліба, або якби їй зашити ту чи іншу річ.

Або як прийти додому та не бачити того всього жаху який твориться в неблагополучних сім’ях, де дітей не дуже-то й чекали.

Навіть якщо доведеться народжувати в тридцять-тридцять п’ять це набагато краще, чим народжувати у стільки ж років не маючи нічого за спиною. Якщо ж люди навпаки мають хороший матеріальний стан та готові, як морально, так і фізично народжувати дітей у двадцять років то нехай, головне, щоб вони могли забезпечити спокійне та хороше життя своїм.

Оцініть статтю
Джерело
Моя похресниця прекрасно вихована і моя кума розповіла як вона виховує доньку!