Моя мати задушила мене опікою! І тільки зараз я стала спроможна жити своїм життям!

Моя мама — неймовірно затуркана жінка, яка завжди мала якісь поради, інструкції та правила для мене, особливо коли стосувалося мого життя та рішень. Вона займалася вихованням мене і Каті, з таким запалом та наполегливістю, що іноді мені здавалося, ніби вона намагається жити моїм життям.

Мама завжди намагається контролювати кожен мій крок. Вона вирішувала, кого я повинна дружити, яку професію обирати, навіть які речі я повинна носити. Я розумію, що вона зробила це з найкращими намірами, адже вона хотіла, щоб я мала найкраще майбутнє і не робила помилок. Але це мало дуже негативний вплив на мене.

Я не мала можливості приймати власні рішення або вчитися на власних помилках. Я постійно відчувала себе під наглядом і підставою для критики. Я була обмежена в своєму особистому просторі і самовираженні. Моя мама переконала мене, що тільки вона знає, що краще для мене, і ніхто інший не може взяти на себе таку відповідальність.

Та я зрозуміла, що таке життя не має сенсу. Я була голодна власної незалежності та свободи вибору. Я хотіла робити помилки, вчитися на власних досвідах і зростати як особистість. 

Так, на жаль, моя мама завжди слідкувала за тим, скільки часу я повинна дійти додому зі школи. Вона була перебільшено перейнята ідеєю, що я можу затриматись або піти кудись після школи, і це завжди викликало у неї паніку і хвилювання.

Коли я запізнювалась, хоча б на півгодини, моя мама зразу ж влаштовувала мені істерику. Вона підкреслювала, що я порушую її правила та зобов’язання і зводила все до свого здоров’я, яке, звісно ж, вона використовувала як маніпуляцію. Вона стверджувала, що її серце не витримує такі стреси і її здоров’ю загрожує небезпека через мої запізнення.

Моя мама завжди була дуже обережною та охороняла мене від різних небезпек, особливо коли сталося питання про мої стосунки з хлопцями. Вона мала чітке переконання, що я не повинна зустрічатись з хлопцями, аби уникнути можливої вагітності в такому юному віці.

Моя мама витратила неймовірну кількість часу та енергії, щоб переконати мене у важливості уникання романтичних відносин. Вона розповідала страшні історії про молодих дівчат, які стали матерями у віці 17 років та підкреслювала, що я повинна уникати такого долі.


Після багатьох років залежності від матері, я реалізувала, що щоб почати своє власне життя і знайти справжню самостійність, мені потрібно було віддалитись від неї. Було важко зробити цей крок, але я відчувала, що це необхідно для мого особистого зростання та щастя.

Тільки в 30 років я змогла знайти сміливість ізолюватися від матері та почати своє власне життя. Це було рішення, яке зайняло багато міці та визрівання. Я розуміла, що я маю право на свободу вибору, на власне бачення світу та на роботу над собою.

Прикро, що мені знадобилось стільки часу, щоб це зрозуміти.

Оцініть статтю
Джерело
Моя мати задушила мене опікою! І тільки зараз я стала спроможна жити своїм життям!