Мене звуть Ігор, і я хочу розповісти про складну долю моєї матері, яка зараз хвора і я мимоволі згадую її складну долю.
Мама була лише 13-річною дівчинкою, коли вона зустрілася з моїм батьком, Антоном, який був другом її батька. Вона була вражена його увагою та ввічливістю, але не розуміла всієї міри його зла. На початку це були лише невинні зустрічі, але з часом стосунки між ними стали більшими. Мама навіть не розуміла, як опинилася в такій ситуації, але вона була занадто молода, щоб вирішити, що робити.
Коли моя бабуся дізналася про стосунки матері з батьком, вона впала в істерику і мало не вбила мого батька. Але Антон був старшим та більш авторитарним чоловіком, і він переконав маму, що у них є майбутнє разом. В один момент вона покинула свій рідний дім, втікаючи з ним.
Мама була вже занадто довго втянута в цей хаотичний світ, щоб знайти вихід. Вона була у віці, коли діти мають насолоджуватися невинністю дитинства, а вона змушена була займатися дорослими речами, зазнаючи біль та розчарування.
Мене вона народила у віці 14 років. Це було страшно та невпевнено, але моя мати взяла на себе відповідальність за мене. Ці роки були тяжкими, з перешкодами і труднощами на кожному кроці. Вона мусила вирішувати багато проблем, які були недосяжними для неї в її віці.
Я дорослішав дуже швидко, ставши її опорою та підтримкою. Я бачив, як вона втратила дух, як тяжкість її минулого тягла її донизу. Вона завжди поводилася зі мною ласкаво і з розумінням, але я бачив, що в її серці є несказанний біль.
Спілкуючись з нею, я часто думав про те, яка була б її доля, якби вона не втекла з дому у такий юний віці. Але життя — не пусті думки, а реальність. Моя матір пройшла через неможливе, і її сила завжди буде мене вражати.
Мій батько, Олег, був сильним та працьовитим чоловіком, який завжди був опорою для нашої родини. Але, на жаль, трагедія сталася в самий неправильний момент. Після звістки про інсульт, який стався після його ночі з якоюсь шмарою, ми були в розпачі з матірʼю. На той момент мені було вже 20 років і після смерті батька мені довелось взяти відповідальність на себе!
Мати ніде не працювала і навіть не закінчила всі 11 класів у школі, бо втекла з дому і вагітною переховувалась разом з моїм батьком, якого шукала поліція за викрадення 13-річної дівчини і був звинувачений у педофілії, хоча насправді мати добровільно погодилась на ці стосунки і завагітніла від кохання, а не через силу. Так вона мені розказувала і я її вірю!
Зараз вона хворіє і я вперше вирішив знайти її батьків, моїх дідуся з бабусею, яких не знав, але бажав, що поки мама лежить в лікарні після операції з апендицитом, вони будуть мʼякі й помиряться. Сподіваюсь, що у мене все вийде!