Моя мама вигнала нас з дому. Їй не подобається мій чоловік. Якщо чесно, вона з самого початку протестувала проти мого шлюбу. Миколу на поріг не хотіла пускати.
Після першого знайомства наговорила мені безліч бруду про мого нареченого.
— Він без освіти, квартири, з поганої сім’ї, з ким ти зв’язалась!? Мені не потрібний такий сором перед родичами! — Кричала моя мама.
Мій чоловік з бідної сім’ї, але його батьки хороші люди. Прийняли мене з посмішкою на губах. Переконати мою маму, змінити думку стосовно мого чоловіка — безглуздо. Вона вперта жінка.
Після весілля переїхали на квартиру подалі від батьків. Хотіли жити самостійно. В нас добре виходило. Двоє працювали і грошей вистачало. Я завагітніла. Поки могла, ходила на роботу, але так тривало не вічно. Пішла в декрет, готуватися до пологів. Грошей чоловіка ледь вистачало. Нам важко жилося, тому ми вирішили переїхати до когось з батьків.
Сім’я чоловіка хотіла нас прийняти, але не було куди. В них однокімнатна квартира. Вчотирьох, а потім у п’ятьох, буде важко жити. Куди ми там помістимося? В моєї мами двокімнатна квартира. Я попрохала її пустити нас до себе пожити. Відчувала її небажання нам допомагати. Від неї відштовхувало хвилею негативу. Не дивлячись на це, мама нас пустила.
Ми облаштували собі вільну кімнатку. Намагалися жити тихенько, щоб лишній раз не тривожити маму. Вона вічно ходила невдоволена. Намагалася причепитися до будь-якої дрібниці. На восьмому місяці вагітності, допомагала їй у всьому. Готувала на нас з чоловіком сама і окремо від мами. Прала, прибирала та лишній раз на очі не попадалася. Цього не вистачало.
Мама сварилася з моїм чоловіком з будь-якого приводу. Вона спеціально шукала причину для сварки. Її не влаштовувало абсолютно все в моєму чоловікові. Я не могла залишитися в стороні. Сварка двох людей переростала в скандал трьох. Негатив тільки ріс.
Я почувалася жахливо. Мама не хотіла миритися з моїм вибором. Я намагалась покращити її думку, але нічого не виходило. Жити так вічно неможливо. Порадилась з чоловіком і вирішили переїхати одразу після народження дитини. Що ми і зробили.
Чоловік пішов на другу роботу, я сиділа з дитиною, а з мамою не спілкувалися. До нас приїжджала свекруха. Вона багато допомагала мені з дитиною. Моя мама дзвонила нам, але я не брала трубку. Внука вона не бачила, на виписку її не запрошували. Як тільки згадаю життя з нею, одразу зникають всі позитивні емоції. Вона жахливо ставилась до мого чоловіка, тим самим, псувала нерви мені. Мене не цікавить її особисте ставлення до мого чоловіка. Я обрала цю людину, бо кохаю. Не їй з ним жити. Навіщо було влаштовувати скандали на пустому місці?
Мама не заспокоювалась. Дзвонила моєму чоловікові. Він не брав трубку, а я не заперечувала. Що вона скаже? Знов почне брудом поливати? Мама не здавалась. Писала безліч повідомлень. В них вона вибачалася за свою поведінку, просила пробачення та благала дозволити бачитися з внуком. Все, що вона писала, я читала, але залишала без відповіді. Не хочу. Точніше, не готова.
Я не приймаю її дзвінки. Це не триватиме вічно. Я б хотіла, щоб б син мав двох бабусь. На жаль, одна з них не виправдала моїх надій. Зараз планую спілкуватися тільки з батьками чоловіка. Вони добрі та милі люди. Ніколи не відмовляють і допомагають, чим можуть. Коли пройде час, образа втихне, напишу мамі. Зараз сумніваюсь в щирості її намірів.
Чоловік нічого погано про мою маму не каже, хоча вона зробила йому багато зла. Він переконую мене відновити стосунки. Сам він не хоче спілкуватися з нею, але він і не повинний. Я щаслива мати такого чоловіка. Не дивлячись ні на що, він мислить тверезо та розсудливо. Мама погано розбирається в людях, якщо не помічає всіх плюсів мого коханого. Вона навіть не спробувала, хоч щось про нього дізнатися.
Хочу, щоб вона добре подумала над всіма своїми вчинками і зробила висновки. Здається, мама вже їх зробила, але я їй не вірю. пройшло мало часу. Образи не пройшли, а рани не загоїлися. Знаю свою маму дуже добре. Вона швидко не зміниться. Знаю на всі сто відсотків, чому вона хоче помиритися. Бажає внука бачити.
Поки рано. Треба ще почекати. Мінімум через рік, поговоримо з нею.
