Моя мама рано вийшла заміж. Вона завагітніла в 16 і одразу одружилась на моєму батьку. Мама кохала його. Сподівалась на довге сумісне життя. Батько старший за маму на три роки. Познайомились в екстримальних умовах. Мама йшла на дискотеку. До неї приклеїлись два хлопця. Вони aгpecuвn0 залицялися. Мама відмовляла їм, але хлопці не відпускали її. Перехожі не реагували на ситуацію. Хлопці це помітили. Схопили маму за руку та почали тягти до машини, припаркованої неподалік. Саме в цей момент з’явився мій батько і врятував мою маму. Результат: вдячна мама та р0збuтuй ніс батька.
Мама відчула в цьому хлопцю силу та захист. В сімейному житті ця сила пішла проти неї. Часто сиділи на картоплі з капустою, а батько десь пропадав. Він не повертався додому тижнями. Пускав в хід к улаки при першій можливості. Повернутися додому мама не могла. Бабуся не хотіла приймати нас назад. Вона вірила, якщо дитина пішла з дому, то повинна сама вирішувати свої проблеми. Не буду її судити. Вона давно покаялась за свої вчинки.
Ми прожили з батьком шість років. Нічого хорошого від нього не бачили. З хати тікали взагалі без речей. Бабуся впустила нас пожити, бо не мала вибору. Вона постійно нарікала на нас. Мій батько ніколи їй не подобався.
Жили в селі. В домі три кімнати, але жилось тіснувато. Окрім нас з мамою, в хатинці жили: прабабуся, бабуся і мамин молодший брат. Працювала тільки бабуся. В селі з харчуванням простіше, адже є овочі з городу. На жаль, нам цього не вистачало. Бабуся сварилася зі всіма. Вона постійно ходила нервова.
Батько підкидував дров. Він приходив вночі і бив вікна. Боролися з ним своїми силами, адже дільничий відмовився втручатися. Може зараз було б по іншому, але в ті часи закон майже не працював. Батько не хотів відпускати нас просто так. Вимагав маму повернутися назад. Жах тривав впродовж року.
Прабабуся мала квартиру в місті, в яку мама переїхала. Вона знайшла роботу і в село не приїжджала. Я продовжувала жити з бабусею. Сумувала за мамою. Хотіла поїхати з нею, але вона мене не взяла. Батько платив аліменти, мама присилала гроші, а бабуся купувала мені все, що я захочу.
З однієї сторони — раділа, бо все купують, а з другої — сумувала і нічого не хотіла. Бабуся любила мене. Ми їздили в зоопарки, ходили в цирки, були в Житомирі в МакДональдзі. Моє дитинство можна назвати щасливим, якщо забути перші шість років мого життя. Я гарно вчилася, все мала, але відчувала себе не потрібною. Декілька раз була в мами. Вона змінилась. Робила укладки, красила нігті гель-лаком, носила високі підбори. В її гардеробі з’явились підбори і дорогі сукні. Від мами пахло дорогими парфумами, а в косметичці лежала пудра від «Chanel». Її образ кричав про достаток. Чому ж вона мене не забирає? Якщо проблема не в грошах, то в чому?
Зараз мені майже двадцять. Я працюю в тому ж місті, де живе мама. Бачимось два рази в тиждень і спілкуємося, як подруги. Мені досі не вистачає мами. Шкода, що за безліч років, вона цього не зрозуміла.
