Мої батьки жили разом зовсім недовго. Мені тоді було лише чотири роки, коли батько одного дня пішов з дому й більше не повернувся. Кажуть, сталася біда Але залишив мені декілька наших спільних фото з дитинства та добру суму грошей у банку на моє імя, яка з кожним роком тільки зростала.
Минуло кілька років, і мама вдруге вийшла заміж, а незабаром народила мого брата. Так склалося, що я стала для мами й вітчима прислугою, а для братика за няньку.
Найболючішим для мене було дивитися, як мама піклується про меншого брата. Я бачила, як вона його любить: цілує на ніч, обіймає, читає казки, купує іграшки та новий одяг.
Вітчим також любив свого єдиного сина. А мене, складається враження, ніхто не любив Та гірше було попереду. Між мамою і вітчимом почалися чвари він став випивати, потім у домі зявилися крики й лайка. Найбільше діставалося мені, бо ж хто мене любив І згодом вони таки розлучилися.
Коли прийшов час вступати до університету, я поїхала в Київ, залишивши маму й брата жити у квартирі, що залишилася від покійного батька. Гостювала вдома рідко, бо поєднувала навчання із підробітками.
Коли через багато часу повернулася додому, побачила у нашій квартирі якихось незнайомих молодих людей. Мати ночувала на розкладному дивані на кухні, а чужі мені хлопці виявилися друзями мого брата. Я вирішила поговорити з ними, але все стало тільки гірше. Вранці мене розбудили й змусили йти з братом до банку й зняти всі гроші з рахунку, які залишив мені тато бо мій брат програв у карти величезну суму гривень.
Я відчула себе тією маленькою дівчинкою, яку змушують виконувати чиїсь бажання.
Іронія була в тому, що я приїхала додому з радісною звісткою про вагітність думала, можливо, зможемо зберегти бодай якусь родинну нитку Втім, рішення прийшло інше. Я сказала їм збирати речі: відтепер вони переїжджають до бабусі в село. Квартира була моєю, і я вирішила більше не терпіти чужинців у своєму домі.
Мати з братом почали сміятися з мене, що лише вкорінило мою впевненість у правильності рішення. Я викликала поліцію, і вони допомогли «рідні» зібрати речі й виїхати з квартири. Пізніше ми з нареченим поміняли замки та вирішили продати квартиру й купити інше житло для нашої сімї вже в іншому місті. Банківські рахунки я також змінила, бо мама вже намагалася дістатися до цих грошей.
Я певна: мій батько схвалив би мій вчинок, адже він хотів, щоб у мене було найкраще.
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓
