Усі сусіди вважають мене старомодною. Бо ніхто зараз приданого для своїх дочок не збирає і не спішить видавати своїх дочок заміж одразу після закінчення школи. Зізнаюся, у мене є одне палке бажання — я хочу відпочити. Відпочити від усього: роботи, забезпечення сім»ї, створення затишку для всіх і такого іншого.
Я все життя тягнула лямку самотужки. Чоловіка не стало, коли дочки були зовсім малими. Вдруге заміж не виходила, але робила все для того, щоб дочки були забезпечені. Можливо тому у мене зараз є прагнення накопичити своїм дівчатам всього, що потрібне для життя молодій сім’ї. І розслабитися. Я думаю, ви також любите розслаблятися?
Мабуть, на сьогодні вибилася вже з сил. Бо спочинку як такого ніколи в мене не було. Думаю собі, видам дівчат заміж і поїду собі тоді на море чи подорожуватиму Європою. Зрештою, навіщо мені ця Європа? Спечу свій улюблений медівник, накручу голубців і покличу до себе сусідку Гальку. Буду з нею чаювати і слухати різні історії. А вона пів світу об’їздила і каже, що найкраще — вдома. Нічого в тій Європі путнього нема! Навіть сиру домашнього не купиш.
Вона вже приготувала для дівчат придане, але вони не спішать виходити заміж. Носами крутять, мовляв, ще нічого не бачили, щоб заміж виходити і дітей колисати. Вони також мріють про Європу. Я вже готова подарувати їм частину наскладаних грошей на подорож за кордон. Може, там їм хтось трафиться. Адже наші хлопці не спішать тепер одружуватися, бо то все вимагає великих грошей. А звідки вони їх візьмуть?
Європейці багаті. Було б добре мати зятя з Європи. Може, і вона колись на дурняка поїхала б туди. Правда, мої дівчата з мене сміються. Не лежить поки що їхня душа до заміжжя. Бо звичайної школи для життя замало — повчають вони мене. Може, й так. Звідки мені знати бажання молодих?
Кажуть, що будуть вступати до університету. Хай пробують! Там, у місті, напевне більше є хлопців, ніж тут у селі.
Зважаючи на це все, зрозуміла, що мені ще довго чекати на бажаний відпочинок. Не хочуть мої діти потішити свою матір. Ну й хай!
Я зроблю собі і так свято. Піду зараз на город і зріжу там капусту на голубці. А потім заколочу тісто на пиріг. А Галька, коли побачить, що я так довго товчуся на кухні, то сама до мене прийде. То й буде відпочинок. А ті дівчата хай собі роблять, що бажають. Бо я вже більше не годна на тих сватів чекати.