Я завжди пам’ятатиму той день, коли моя дочка, яка зникла двадцяти років тому, раптово повернулась додому. Серце забилося швидше, коли я побачила її стоячи переді мною, змінену і пережившу безліч життєвих труднощів.
Моя дочка Катя, завжди була воледумною та незалежною. З самого дитинства вона була особливою, завжди прагнула нових вражень та пригод. Але коли вона вирішила залишити нашу родину, щоб «знайти себе» — це вразило мене глибоко.
Протягом багатьох років я жила в постійному стані тривоги та невідомості. Ніяких вістей, ніякого контакту. Багато ночей я проводила, чекаючи на дзвінок чи лист, але вони ніколи не приходили. Відчуття безсилих пошуків стали важким тягарем для мене.
Коли Катя раптово повернулась, її зовнішність та настрій свідчили про складний шлях, яким вона пройшла. Зіпсований волосся, сліди втоми на обличчі, похмурий вигляд. Я ледь її впізнала.
Хоча я була заповнена радістю, що вона повернулась, одночасно мене охопив страх і турбота. Я не знала, як привітати її, як показати свою любов та підтримку після стількох втратених років. Але я зрозуміла, що перш за все ми повинні встановити зв’язок і побудувати довіру знову.
Наші початкові розмови були важкими. Вона розповідала про свої помилки, про те, як вона потрапила у небезпеку та залежність від одного араба.
Я дивувалася, слухаючи Катю, як вона розповідала про своє життя з арабом в Дубаї. Вона описувала безмежний розкіш і розмаїття культур, з якими вона стикнулася. Але після відвертості, які вона мені довірила, я зрозуміла, що це життя було повним жертв та обмежень.
Вона розповідала про свою залежність від розкішних речей, яка майже знищила її фінансово. Щодня вона піддавалась спокусам, які оточували її у цьому багатому і неймовірно розкішному місті.
Але за всім цим блиском і розкішшю була пустота. Вона відчувала себе втраченою та самотньою, оточена лише матеріальним багатством, але без справжньої любові та зв’язку.
Ібрахім, її арабський партнер, відрізнявся від інших людей, з якими вона стикнулася в цьому місті. Він був спокійним і турботливим, завжди стояв на її боці. Але коли Каті виповнилось 40, він покинув її і наказав повернутись додому. Дітей він залишив собі, а мені подарував автомобіль на кількасот тисяч доларів компенсації
