Моя донька хоче вийти заміж за хлопчика! Йому лише двадцять років, коли моїй доньці двадцять вісім. Вона вже має дитину та кар’єру, а той хлопчина тільки в виші навчається. Я намагалася боротися з цим соромом та нісенітніцею. Підключила батьків хлопчини, але й вони безсиллі. Цей шлюб не повинен заключитися. Я маю йому завадuтu!

Я сім років працювала в Канаді. Моя донька встигла вийти заміж, народити, розлучитися і знайти нового чоловіка. Я не сварила її за невдалий шлюб. В житті таке трапляється. Донька не говорила причину розлучення, а я намагалася не лізти в її особисте життя.

З Петром вони познайомились на роботі. Він одразу запав в душу моєї доньки. Вона постійно хвалила його. Жоден телефонний дзвінок не обходився без розповідей про Петра. Я хотіла побачити цього чоловіка в житті. Мене поїдала цікавість, що ж за людина цей Петро?

Одинадцятого квітня зателефонувала моя донька. Вона повідомила радісну новину — вони з Петром одружуються. Я раділа за доньку. Бажаю їй тільки щастя.

В розмові донька сказала таке, від чого я втратила дар мови:

— Батьки Петра виступали проти нашого шлюбу. Казали, він занадто молодий. Йому тільки двадцять виповнилося.

Моїй доньці двадцять вісім років. Вона має дитину і, яку не яку, кар’єру. Її обранець хлопчик, який ще університет не закінчив. Їй мало дітей? Вона вже має сина.

Я не хотіла виясняти стосунки по-телефону. Побажала доньці всіх благ і пішла купувати квитки додому. Все покинула, аби не дати доньці зробити помилку.

Приїхала вранці. Донька пішла на роботу, тому вдома я застала тільки внука. Сашко безмежно зрадів появі бабусі. Кинувся мене обіймати та цілувати. Після декількох годин обіймів, ігор та смачного обіду, я змогла розпитати Сашка про Петра.

— Він класно грає в комп’ютерні ігри. — Розповідав Сашко.

— Петро десь вчиться?

— Так, але я не пам’ятаю де.

— А давно мама гуляє з Петром? — Поцікавилася я.

pixabay

Сашко задумався, а потім сказав:

— Місяць не пам’ятаю, але точно знаю, що на вулиці була осінь.

Донька прийшла з роботи разом з Петром. Він допоміг принести важкі пакунки з їжею. Гарний вчинок, але я все одно буду проти нього. Донька не могла повірити своїм очам, коли побачила мене з Сашком на руках.

Квартира заповнювалась веселим гомоном. Ми з донькою готували, а хлопці сиділи в сусідній кімнаті. Поки варився суп, я тихенько почала говорити:

— Доню, тебе нічого не дивує в твоїх стосунках?

Вона стрельнула в мене очима.

— Мамо, на що ти натякаєш?

— Ну… — Я намагалася знайти м’якші слова. — Про що люди подумають? Це нікуди не годиться. Він тільки в виші вчиться, а ти встигла заміж сходити та народити. З вас не буде гарної пари! Він ще хлопець молодий, не нагулявся. Буде бігати на ліво, а ти вдома чекатимеш. Розумієш?

Донька слухала мене мовчки, не перебивала. Коли я закінчила говорити, вона обійняла мене. Випустивши з обіймів, сказала твердо і впевнено:

— Мамо, я знаю, що тебе лякає різниця в віці, але Петро чудовий чоловік. Так, я бачу в ньому справжнього чоловіка, а не звичайного хлопчика-студента. Він завжди допомагає мені, кохає, на руках носить. Я відчуваю себе в безпеці, коли він поруч. Сашко любить Петра. Вони швидко знайшли спільну мову. Рідний батько не згадує про Сашка, а чужий чоловік з радістю піклується про нього. Я не зміню свого рішення. Весілля буде. Крапка.

pixabay

Навіть після цієї розмови, моя думка залишалася такою ж. Петро не пара моїй доньці. Я вирішила зруйнувати цей шлюб через сім’ю Петра. Я знайшла їхні номери в телефоні Сашка. Ніколи не розуміла, навіщо шестирічній дитині смартфон, але зараз він зіграв мені на руку.

Мати Петра охоче погодилася на зустріч. Вона дотримувалася такої самої думки, як і я. Зробити нічого не могла. Петро не хотів її слухати, а батько підтримував вибір сина. Що ж робити? Потрібно завадити цьому неподобству!

Поки я ходила і думала, як зірвати весілля, Петро розкривався для мене з іншого боку. Захворів Сашко на грип. Донька не могла взяти відгул, тому Петро купив липову довідку про хворобу і сидів з дитиною. Мене вразив цей вчинок.

Петро старанно вчився. Він зміг отримати підвищену стипендію. На ці гроші, повів мою доньку та Сашка в парк атракціонів. Мене також кликав, але я відмовилася. Досі не розумію, чому так вчинила?

Якось я прийшла в гості до доньки. На кухні Петро — готує вечерю, миє посуд. Донька в кімнаті відпочиває, а Сашко малює щось в альбомі. Справжня сімейна ідилія! Напевно саме після цього візиту, я почала змінювати власну думку про Петра.

Я припинила лізти в їхню сім’ю. До самого весілля не сказала ні словечка в сторону Петра. Я зрозуміла, що щастя не вимірюється віком чи будь-чим іншим. Дітям добре разом, незважаючи ні на що.

pixabay

Весілля пройшло чудово. Молоді не могли натішитися один одним. Сашко бігав в гарному костюмчику і кричав гучніше всіх «гірко». Петро пробачив мені всі гріхи. Ми ніколи не говорили відверто, але хлопець чудово бачив мою неприязнь.

Молоді живуть добре вже четвертий рік. Вони народили дівчинку, яку назвали Оленка. В них чудова, дружна сім’я. Не пам’ятаю, щоб діти сварилися. Я побула трішки з ними, подивилася на їхнє щастя і поїхала назад в Канаду. Треба гроші заробляти. В мене двоє внуків ростуть. Їм треба освіта, квартири та гарне майбутнє.

Оцініть статтю
Джерело
Моя донька хоче вийти заміж за хлопчика! Йому лише двадцять років, коли моїй доньці двадцять вісім. Вона вже має дитину та кар’єру, а той хлопчина тільки в виші навчається. Я намагалася боротися з цим соромом та нісенітніцею. Підключила батьків хлопчини, але й вони безсиллі. Цей шлюб не повинен заключитися. Я маю йому завадuтu!