Я жила у поганих стосунках зі своїм другим «я», з тінню, що завжди була поруч, і яка ніколи не дозволяла мені повноцінно насолоджуватися життям.
Від маленької дівчинки я відчувала цю тінь у своєму житті. Вона ніколи не давала мені покою, завжди засмучувала мене, створюючи тривожні думки та почуття. Мої батьки зазвичай вважали це просто фазою дитинства, але я відчувала, що це щось більше.
Зараз я розумію, що це було депресією, але в ті часи ніхто про таке не говорив. Я була закритою дитиною, і вміння спілкуватися з іншими мені завжди бракувало. Моя тінь нагадувала мені про мої недоліки, нав’язуючи думку, що я ніколи не зможу бути достатньо хорошою для інших людей.
З роками ця тінь ставала сильнішою. Я стала уникати соціальних подій, ховатися від нових знайомств і навіть від друзів. Моя депресія стала обмежувати моє життя, я почала втрачати радість від речей, які колись мені подобались.
У дитинстві, коли я лише починала розбиратися зі своїми емоціями і почуттями, моє друге «я» було нав’язливим і жорстоким. Як здавалося, воно визначало, що мені робити, і наказувало неприємні речі, змушуючи мене вчиняти дії, яких я не хотіла.
Одним з прикладів цього було те, що моє друге «я» змушувало мене штовхати інших дітей. І хоча я знала, що це неправильно і не добре, я не могла контролювати свої дії. Часто я відчувала велику вину за те, що роблю іншим дітям боляче, але не знала, як зупинити це.
Моя мама помітила моє дивне поведінку і почала хвилюватися. Вона звернулася до психолога, щоб дізнатися, що зі мною не так. Після деяких сесій психотерапії стало зрозуміло, що це друге «я» — це внутрішній голос, що виникає з моїх недоліків та страхів. Воно походило від глибоко вкорінених переживань та негативних уявлень про себе. Тоді психолог сказав, що через рік це пройде, що це всього лише стадія розвитку, оскільки я ще дитина.
Проходили роки і все залишилось без змін. І ось на одному із найнижчих моментів мого життя я зустріла лікаря Анжеліку. Вона була психотерапевтом, і здається, що доля привела мене до неї. Пошепки зізнаюся, що пішла до неї з останньою спробою змінити своє життя.
На початку було нелегко говорити про свої проблеми. Але вона була терплячою і зрозумілою. Анжеліка почала допомагати мені розібратися зі своїми емоціями та думками. Я дізналася, що ця тінь — це мої внутрішні критики, що підгружають мене зайвими переживаннями та образами.
З кожним сеансом я відчувала, як з’являється більше світла в моєму житті. Лікарка допомогла мені навчитися приймати себе такою, якою я є, і зосередитися на позитивних речах. Ми розбирали кожен аспект мого життя, розглядали його з різних кутів і змінювали підходи до різних ситуацій.
Моя підтримка від друзів і сім’ї, а також професійна допомога допомогли мені подолати депресію і поганий стосунок зі своїм другим «я». Тепер я знаю, що не повинна жити у тіні своїх страхів та недоліків. Я допомагаю іншим, кому може знадобитися підтримка, тому що знаю, наскільки важливо мати хтось поруч у найтемніші моменти життя. І я впевнена, що намагатися змінити себе на краще — це завжди варто зусиль.
