Було це давно, ще тоді, коли я була молодшою. Виростила я трьох синів. Хто мав у хаті чотирьох чоловіків, той, певно, й сам все розуміє без слів про те, що я відчувала. Мене завжди дивувало, як таке може бути: щоб у хаті нема звареної вечері чи обіду, або речі розкидані по всій квартирі. Зараз мені вже 52 роки, і я завжди була переконана, що саме жінка має оберігати домашнє вогнище, зробити усе, щоб дім був затишним і безпечним для чоловіка, до якого він хотів би повертатися знову і знову. Однак, не думаю, що моя невістка так само вважає.
Мій старший син два роки тому надумав одружитися, а через девять місяців після весілля вони з дружиною народили донечку. Синові тоді виповнилося двадцять вісім, його обраниці двадцять. Оксана ще навчалася в університеті, але навіть восьмирічна різниця у віці не лякала мого сина.
Коли невістка була вагітна, мала дуже складний характер і весь час підганяла сина у крамницю. Спершу хотіла яблук, до обіду апельсин, навечір квіти. Син ніколи не перечив їй, завжди виконував її бажання. Ми з чоловіком думали, що після народження дитини усе зміниться, та не так сталося.
Оксана народила, годувала дитину грудьми два місяці і на тому все закінчилось. Якось каже синові: «Я стомилась ночами не спати, хочу відпочити». А син мій завжди був добрим і співчутливим попросив мене, щоб я приглянула за онукою. Як я могла відмовити?
Поки я поралася з дитиною, невістка спочатку сиділа у салонах, поверталася й навіть чай не заварить не те що зварити обід чи вечерю для мого сина, який повертався знесилений з роботи. Тиждень я не відходила від онуки. Оксана привчила себе вставати мало не в обід, жила за своїм власним розкладом, усе лишила на мене.
Через місяць я не витримала і сказала: «Треба мені додому повертатися, своїх справ повно». Невістка була роздратована. Я розуміла, що Оксана ще не навчилася бути самостійною, тому інколи приїздила провідати їх. Але щоразу, коли заходила у хаті безлад, а в холодильнику порожнеча.
Вона надто лінива була, щоб навіть щось приготувати для власної дитини. Я, яка свого часу підняла на ноги трьох синів, такого зрозуміти не могла ні розумом, ні серцем. Мій син завжди мав домашню їжу. Минулого місяця у нього був день народження. Подумала приїду, певна, Оксана щось приготує святкове. А вона замовила піцу та суші, та ще й за сто гривень як не менше!
Не можу дотепер зрозуміти сина Чому він це терпить? Мабуть, тому, що перед весіллям разом не жили, не бачив, яка вона насправді, а потім вже втягнулися Мені здається, що йому важко, а він все мовчить, нічого не каже жінці.
Думаю, а чи не пора вже якось дати їй зрозуміти, що пора поводитись, як справжня дружина й мати? Тільки серце боїться, щоб не зіпсувати відносин із сином. Я розумію маю приймати його вибір і підтримувати. Та чи можна стояти осторонь, коли бачиш таке безладдя на власні очі? Чи всі невістки тепер такі?
Ось сиджу й досі міркую, що порадити жінці у такій ситуації Може, поговорити з невісткою відверто, а може, просто дати часу пройти?
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓
