Знаєш, нещодавно до сусіда зайшов. Я жартома іноді його називаю «Вадька-інженер». Йому 51 рік уже, живе тут у Києві сам останні дванадцять років. Зайшов спитати, чи є дриль у мене ж із ремонтами вічно щось. Відкриває у домашніх треніках і футболці, усміхається:
Заходь, якраз вечеряв.
Зайшов у квартирі ідеально чисто, а з кухні просто шикарно пахне запеченою куркою. На столі ноут, поруч келих червоного вина. Класика.
Вадиму пятдесят один. Розлучився дванадцять років тому. Живе сам, працює інженером отримує десь 53 тисячі гривень. Я з ним знайомий пять років із часу, як вїхав у цей будинок, і жодного разу там жінки не бачив. Навіть у гостях не було.
Дав мені дриль, налив по сто грам віскі. Каже:
Сідай, раз зайшов. Давай трошки, давно не бачилися.
Посиділи на кухні, поговорили під віскі. Я питаю так тихенько:
Вадим, а чого ти сам? Не шукаєш нікого?
Він якось по-доброму усміхнувся:
Та спеціально не шукаю, Миколо. За ці дванадцять років зрозумів мені самому краще.
Ну, а чого?
Він відкинувся на стільці, налив ще, і почав ділитись, аж застиг я від відвертості.
Перша причина ризик залишитися без нічого при розлученні
Я розлучився, коли нам було під сорок. Шлюб тривав вісімнадцять років із Наталкою. Дочка є їй нині двадцять вісім, живе окремо, своя доросла вже. Вадим ковтнув віскі. Розвелися через те, що вона зраджувала. Зловив із якимось колегою. Після того розлучення подав.
І що далі?
Суд розділив нашу квартиру рівно навпіл. Хоч більшу частину іпотеки платив я. У результаті продали хату, гроші поділили порівну. Я на свою частину оцю «однушку» тут і купив.
Подивився на мене серйозно:
Миколо, я працював, платив кредити іпотечні, а Наталка гуляла десь, і за законом отримала половину майна. Українське законодавство. Ось і скажи навіщо мені знову ризикувати? Допустимо, зустрічаю зараз якусь жінку, живемо разом, заводимо спільне майно та сама історія, тільки ціна вища.
Я просто слухав.
Друга причина жінки не вміють підтримати чоловічі мрії
Миколо, у мене є мрія хочу старий «Дніпро» купити, реставрувати, на вихідних по області кататися.
Клас.
Ось і я так думаю. Я вже рік відкладаю гроші, ще пару місяців і куплю собі той мотоцикл, сам із ним возитимуся.
Випив ще трохи води:
Коли був одружений, теж мріяв. Хотів гітару освоїти, навіть курси оплатив. Наталка «Та ти що, у своєму віці вже, не сміши». На сплав по Дністру зібрався «Маєш сімю, не малий». Усе відкладалося, і зрештою, я все закинув. А живучи один, роблю, що подобається, і даю собі шанс нарешті бути щасливим.
Третя причина завищені жіночі очікування
Вадим пригадує:
Та навіть колись три роки тому реєструвався на знайомствах. Все чесно написав: роки, робота, зарплата, і навіть захоплення.
І як?
Почав листуватись із Ганною. Адміністратор у салоні краси, сорок шість років, заробляє десь 17 тисяч. Пише мені: «Ви цікавий чоловік, але мені треба мінімум 60 тисяч на місяць». Посміялися би разом! Я їй «А скільки ж ви заробляєте?», вона образилася і заблокувала.
Засміявся:
Знаєш, багато жінок у наш час уявляють себе принцесами. Зарплати на їжу не вистачає, живуть не у своїй квартирі, але мріють про чоловіка із машиною і сотнями тисяч. А самі дають лише «жіночу енергію». Не бачу сенсу у таких відносинах.
Четверта причина побут і самостійність
А не нудно самому, Вадиме? Не бракує домашнього затишку?
Засміявся:
Подивись чи у мене брудно? Ні. Раз на тиждень прибрався й чисто. Їсти готую, хоч щодня різне. Сьогодні курка з овочами за пів години на плиті. Прати взагалі не проблема. Навіщо мені жінка для побуту?
Підвівся, показав чи не блискучу на кухні поверхню:
Половина сучасних жінок не вміє варити навіть борщ. А інші й не хочуть. Їдять усе куплене. Я краще сам посмажу або поїм сирники, і собі, і друзям, буває, чи не краще зроблю.
Пята причина боязнь маніпуляцій і брехні
Знову налив по трохи:
Після розлучення мав дві спроби нових відносин обидва рази брехня. Марія «Я розлучена». Місяць зустрічаємось, а потім друг випадково каже, що чоловік у неї вдома живе на Печерську. Друга, Олена, розповідала, що дітей немає. Через два місяці виявилось двоє, просто боялася, що втечу. Все якось через обман.
Це ж жах
Я тому й перестав довіряти. З часом розумієш: жінки щось не договорять «нічого страшного». А потім ще дивуються, чому чоловіки такі обережні.
Шоста причина осуд за ініціативу
Вадим розповідає:
Ще торік спробував познайомитись у книжковому магазині на Контрактовій. Стоїть гарна жінка років сорока пяти біля класики, вибирає щось. Підійшов, кажу: «Може, щось порадити?». Глянула як на маніяка, сказав «дякую, визначусь сама» і пішла.
Не всі ж такі
Та ясно. Але більшість реагують саме так. Зараз зробиш крок і вже ти або сталкер, або приставав. Я свою ініціативу призупинив, хай жінки проявляють, якщо треба.
Чесно, слухаю його і задумався.
Вадим договорив:
Миколо, не всі жінки однакові, звісно. Є чудові, розумні. Але знайти таку як голку в сіні. А ціна помилки нерви, час і все, чого досягнув. Мені 51, є квартира, робота, автомобіль. Хобі, друзі. Я щасливий, як живу зараз. Навіщо ризикувати цим усім у пятдесят років?
Повернувся я додому під враженням, довго лежав, думав.
Мені ж самому вже 49, з дружиною 23 роки разом. Все добре, фу-фу. Але якби лишився один, мабуть, і мій шлях був би такий самий.
Ото і думаєш, де тут межа між страхом знову втратити все, здоровим глуздом та бажанням бути справді щасливим без ілюзій.
Як ти до цього ставишся це вже питання кожному особисто.
