Довіряй, але перевіряй. Знаєте, я завжди знав цю фразу, але переконався тільки десь рік тому. Так, ця ситуація сталася не нещодавно, але в пам’яті вона залишилась надовго. Я не знаю, можливо зараз багато таких людей або просто мені щастить постійно трапляти на таких. Тільки но і думають як же когось обдурити. Тепер я на все життя запам’ятав, що навіть найліпші друзі можуть підставити, якщо їм це буде зручно.
На той момент у мене не було друзів, не те щоб я зовсім ні з ким не спілкувався, були знайомі та колеги, але конкретно друзів не було. Тому через це весь свій вільний час я проводив у себе в гаражі. Я дуже любив свою машину, дуже довго збирав на неї гроші і тому завжди дуже піклувався про неї. Одного разу ввечері до мене у гараж постукались. За дверима стояв хлопець мого віку, його звали Максим, він нещодавно придбав гараж поруч з моїм, але у нього не було машини. Він придбав його, щоб було зручніше займатись мебельним бізнесом. А постукав він до мене бо йому потрібен був якийсь інструмент. З того моменту ми потоваришували. Ходили по суботах до бару, часто дивились футбол разом.
Через декілька місяців такого спілкування я твердо вирішив, що ця людина — мій друг. А потім він якось попрохав мене, щоб я дав йому ключ від гаражу на один вечір. Хотів посидіти разом з дівчиною. Звісно ж я погодився.
Зранку прийшов до нього додому, щоб забрати ключ. Його віддав його батько, сказав, що син пізно прийшов додому, тому ще спить, але попрохав передати ключ. А коли я зайшов до гаражу і побачив свою машину, я був просто шокований. Вся брудна майже до даху та ще й з’явилися декілька помітних царапин, яких раніше точно не було. Я завжди стежу за станом моєї машини, тому точно пам’ятаю, що вона була тільки з мийки. Але я поспішав на роботу, тому вирішив відкласти розмову з Максимом до вечора.
Ввечері я просто біг до Максима додому щоб спитати що ж сталося. Виявилось, що вони з дівчиною сиділи та випивали, а потім їм прийшла у голову ідея покататись по нічному місту. А потім його намагались зупинити поліцейські за перебільшення швидкості, але він прийняв рішення тікати від них, бо він ще й напідпитку був. Згодом після цієї погоні, поліцейські все ж таки наздогнали Максима і відібрали права. Але суть у тому, що права були мої, вони завжди у мене в бардачку. Я був просто шокований, або від неуважності поліцейських, які не помітили, що на фото у документі і за кермом різні люди, або від такого вчинку Максима.
Згодом я втратив багато часу на це, але все ж таки у суді довів, що за кермом був не я, тому моє посвідчення водія мені все ж повернули. І Максима позбавили його документу.
Після цієї ситуації я знов вважаю, що друзів у мене немає, є тільки знайомі та колеги.
