Розповім вам про ситуацію, яка зараз відбувається в моїй родині та прошу у вас поради, що мені робити.
Так ось, мені тридцять чотири, а чоловіку тридцять дев’ять, хоча ми вже давно в шлюбі, але дітей в нас так і немає, тому ми живемо в своє задоволення. Нещодавно до нас завітала племінниця моєї двоюрідної сестри. Ми з чоловіком були не проти, щоб Аліна в нас погостювала.
Вона ще в дитинстві приїжджала до нас гостювати, але тоді вона була ще зовсім крихіткою. А зараз Аліна виросла та перетворилась в справжню красуню. Так в день її приїзду ми прийшли з чоловіком на вокзал та чекали потяга, яким мала приїхати Аліна. І ось нарешті він прибув. Вийшла Аліна і для мене вона здалась дуже красивою, скромною дівчиною та з хорошою фігурою. До слова Аліні шістнадцять.
Після зустрічі Аліни ми мали поїхати додому, залишити речі, поїсти та поїхати в центр міста погуляти. Але мій чоловік вирішив різко все змінити та ми пішли одразу гуляти. Я побачила його дивний погляд. Він був не схожий на погляд, котрим ти дивишся на родича. Це мене напрягло, але я подумала, що мені здалось.
Я почала спостерігати за племінницею та чоловіком під час нашої прогулянки та помітила, що вони знайшли спільну мову, інтереси, щось активно обговорювали та навіть сперечались. Мене це дуже потішило, бо ж вважала, що добре, якщо вони знайшли спільну мову. Але їхні стосунки стали настільки дружніми, що вони почали ходити гуляти та сидіти в кафе. Без мене, щоб ви розуміли.
Після початку їхніх таких прогулянок в мене закрались підозри. І не дарма. Все таки мені не здалось, що чоловік якось не так дивиться на племінницю. В нього прямо таки вогники в очах, коли він дивиться на неї. Читається в погляді ця небезневинна зацікавленість. Тоді я почала відчувати себе лишньою, непотрібною, тою, хто заважає.
Але якось ввечері я прийшла додому та побачила чоловіка та племінницею під одною ковдрою на ліжку. Фільм вони дивились так. І вони справді дивились фільм, бо ж сиділи одягнутими, але накритими по пояс ковдрою. Я просто зробила вигляд, що нічого такого в цьому немає. Але все ж цей «палаючий» погляд чоловіка…
Я не знаю як мені правильно вчинити – попросити Аліну з’їхати, придумавши якусь причину для цього? Чи залишити все як є та не накручувати себе? Але якщо я продовжу «не помічати» всі ці дивні дії з боку чоловіка та Аліни? Якщо це приведе до розпаду сім’ї, через дурість мого чоловіка та «загравші гормони»? Так, я вважаю це ненормально, коли твій чоловік зацікавився неповнолітньою дівчиною, яка є ще й твоєю ж племінницею.
Я думаю, що все таки краще зупинити все це та попросити Аліну поїхати. Але вагаюсь. Як ви думаєте, варто прогнати Аліну, чи перестати переживати та пустити все на самотік?
