Коли я відпочивала на морі, тут дзвонить мені мама. У повній істеріці. Плаче, як за рипами, аж голос тремтить. Ледве розібрала, що каже. Врешті поклала трубку й одразу написала брату думала, може він щось знає. Та брат відповів так, наче лимон зїв: «А сама спитай маму! Я знаю, чого вона ридає заслужила!» Навіть додав, що «сама винна».
Я, звісно, рознервувалася не на жарт чоловік мій теж, і ми на двох вирішили: пора пакувати валізи, хай ті квитки і розкішні, тікати додому. Повернення обійшлося нам у кілька тисяч гривень, але що поробиш родина важливіша за відпустку.
Дома зустріли маму нерви ні до чого, сльози течуть рікою, серце, бідне, в пятах. Налили їй крапель валерянки, дали трошки заспокоїтись, тоді вона й розповіла нам свою драму, ніби з якогось бердичівського серіалу.
Виявляється, мама повернулася додому з роботи, а тут на кухні сидить невістка, обличчя синє, ніби з морозу, плаче сигнально. А вона ж вагітна! Мама миттю кинулася її обійняти, питає: «Що трапилось?» Аж тут зявляється брат, і тільки-но переступив поріг, невістка підхоплюється й починає волати, що мама її кривдила!
Мама стоїть, як у воду опущена, не второпає нічого що це таке і звідки взялося. Брат, не роздумуючи взяв маму за руки й випровадив, як то кажуть, на всі чотири сторони. Потім невістку повіз у лікарню, де, на жаль, трапився викидень. А про розмову з нами годі було й мріяти слова слухати не хотів і на маму зуб наточив.
Але ж я свою маму знаю, відчуваю, що тут якась сварога. Довірилася маминим словам. На щастя, правда швидко вийшла на люди і не з того боку, якого чекали.
Виявилось: подруга моєї невістки справжня золота людина подзвонила мені й розповіла, що насправді це була хитра схема самої невістки. Все підлаштувала, щоб брат вигнав маму з хати вагітність перервала вона сама й не через нашу маму. Як тільки брат дізнався про це, аж очі на лоба вилізли невістку випровадив так, що тільки пилюка за нею закрутилася! А потім не знайшов собі місця, поки не вибачився перед мамою та привіз їй тортик із «Сільпо».
Серце в нашої мами добре, як у справжньої української матері: вибачила свого синочка і забрала додому, хай би що там не було. Отака сімейна сага під соусом з валерянки, іронії й української витримки.
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓
