Якось мені зателефонував брат а він у мене ще той стратег і заявив, що вони з сімєю їдуть у відпустку в Карпати. Щоб не залишати нашу маму саму, він хитро перекинув цю «почесну місію» на мене. Я особливо не заперечувала, бо чесно братова сімя вже давно маму доглядає й терпить всі її навороти. А знаєте, мама в нас суто українська жінка: запальна як справжня галичанка, і піти на скандал може навіть через те, що тарілка не там стоїть.
Живу я скромно, у мене в квартирі лише одне ліжко (та й те новеньке!), тому віддала мамі спальне місце, а сама перебралась на підлогу. Перший вечір ще все було мирно. Аж ось коли вже збиралась спати, мама почала репетувати, що ліжко якесь колюче і, мабуть, хтось під матрац запхав гілку з троянди. А я ж те ліжко лише місяць як купила з «нової пошти» тягла! Дістала їй ще ковдру може, допоможе. Але де там, мама як нічний сторож, ніяк не заспокоїться.
Вранці зварила собі каву, намастила бутерброд і готувалась до роботи, коли вона раптом як скаже:
Куди це ти збираєшся? А хто мені укол зробить?
Я стояла над чашкою кави і очі округлились про які уколи мова?! Дзвоню до брата у Львів, а він спокійно: «Та не турбуйся, мама сама собі уколи робить ще з часів Радянського Союзу». Ну то й гаразд, побігла на роботу, і так уже щедро спізнилась начальство, мабуть, серцева крапля від мого вигляду ухилило.
Ввечері повертаюсь, а мама лежить, дихає так, ніби на Південному Бузі марафон бігла. Ледь її підняла виявляється, зїла все, про що лікарі заборонили навіть мріяти! Я ж їй кажу, що так не можна, а вона, з переконливістю академіка:
Це все від того, що ти мене не любиш! Хочеш, щоб я на цьому світі вже чимшвидше поїхала?
Мамо, ну я ж не можу роботу кинути та рік сидіти біля тебе…
Насправді, мама здорова, ще сусідам фору дасть! Просто кілька років тому брат продав її однокімнатну в Тернополі, купив собі трикімнатну і забрав маму до себе. Так що тепер усе по-родинному у кого відпустка, той з мамою на пару тижнів.
А що робити з такими маминими вибриками я вже й не знаю! На дитячі капризи ще можна поглянути з усмішкою, а от коли доросла жінка качає права ну, тут справжня українська трагедія в стилі Івана Франка. Але, як не крути, мама у нас одна і така, як є!
Жми «Нравится» и получай только лучшие посты в Facebook ↓
