Моя мати рано п0мерла. В мене залишився тільки батько. Він суворий чоловік. Завжди казав, що вступити до вишу маю своїми силами, ніхто за мене платити не буде. Треба з малечку навчитися отримувати все своїми силами. Я слухав його.
В 18 працював і вчився, адже розумів – ніхто мені грошей не дасть. Студентські роки вважаю найважчими у своєму житті. Батько допомагав тільки продуктами, але це хоч щось, тому я радів та не заперечував.
Коли я одружився, батько подарував нам на весілля рушники та скатертини. Весь бенкет організували за свій рахунок. Не тримаю образи на батька за подарунок, а от моя дружина засмутилася. Друзі вручили техніку, гроші та путівки на відпочинок. На їхньому фоні батьків подарунок виглядав бідненько.
В нас почалися проблеми з фінансами. Дружина попрохала попросити грошенят у батька. Одразу знав, нічого не вийде, але заради дружини зателефонував. Батько запропонував купити нам їжі і все. Це не сильно врятувало. На проїзд грошей не було, особистого авто не маємо, доводилось ходити пішки. Мені близько до роботи, а от дружина витрачала по три години в день на дорогу.
Згодом батько почав ходити у бари та клуби. Там знайомився з молодими дівчатами, водив їх додому, гарно проводив вечір і так кожні вихідні. На своїх дівчат грошей не жалкував. Нам досі не допомагав. Якось батько подарував молодій пасії золотий набір вартістю до тридцяти тисяч гривень.
На народження дитини батько вперше подарував гроші. Попрохав їх витратити на все необхідне для дитини. Вже тоді зрозумів, більше ні ми, ні внук не отримаємо. Дружина досі сподівалась на покращення родинних відносин. В мене ж немає «рожевих окулярів», тому запропонував відкласти ці кошти одразу на навчання в виші. Дружина здивувалась, але погодилась.
Були періоди в житті, коли не було з ким залишити малого. Спочатку прохали мою тещу сидіти з внуком. Вона з радістю допомагала нам, але жінка захворіла і більше не могла дивитися за дитиною. Батько відмовився побути з внуком. Він сказав, в нього своє життя. Я ж гадаю, дитина злякає йогу чергову пасію.
Я на роботі травмував ногу. Потребував дорогого лікування. В батька навіть не думав брати. Одразу попрохав дружину взяти кредит. Потім якось виплатимо. Вона не послухала мене, а зателефонувала батьку. Дружина вважала, на здоров’я сина точно дасть грошей. Але батько тільки поспівчував і запропонував зробити так само, як говорив я. Я ні каплі не здивувався. Батько приїжджав до мене з торбами фруктів, знову ж таки, співчував та бажав скорого видужування. Жінка злилась. Її обуренню не було меж. Вона постійно натякала моєму батьку на фінансову допомогу, але той робив вигляд, ніби нічого не розуміє.
Ми з дружиною самотужки намагаємося заробити на квартиру. Її батьки не можуть нам допомогти. В них стандартні освіти – вчитель та медсестра. Грошей в сім’ї небагато. Це ми більше їм допомагаємо. Батько знає про наші наміри. Замість того, щоб нам допомогти, він купив квартиру для молодої пасії. Двохкімнатна в центрі міста для однієї молодою дівчини забагато. Вона не платить за неї ні копійки. Всі витрати батько взяв на себе. Тепер він планує придбати для неї машину. До цього всього, почав робити ремонт. Вони кожен день їздять по магазинам. Відвідували дизайнера, щоб той допоміг підібрати стиль інтер’єру, а після закінчення ремонту, планують поїхати на відпочинок. Точно не знаю куди, але батько щось згадував про острови.
Після такого батькового вчинку, дружина відмовилась з ним спілкуватися. Я її розумію і не засуджую. Мені ж нікуди діватися. Як не як, це мій батько. Може він не правильний батько для більшості, але я все одно люблю його. Він не геть байдужий до нас. Часто дзвонить, приходить у гості і завжди приносить солодощі для малого. Ми багато говоримо, довіряємо один одному. Він мій найкращий друг.
