У мене є прекрасна сім’я, кохані діти і чоловік, в якому маю підтримку. Але серед всіх рідних найбільш особлива – моя мама. Вона завжди була поруч, готова допомогти у будь-який час зараз, навіть коли самій інколи важко.
Мама – надійна опора і ніжна опіка. Її золоті руки вміють зігріти та заспокоїти, якщо життя накидає перешкоди. З дитинства вона навчала мене мудрості та міцної волі, підтримувала в усіх моїх починаннях.
Коли в моєму житті траплялися випробування, мама завжди казала: «Ми разом, дитино! Не бійся, я тут«. І важкий тягар ставав легшим, заміщений турботою та безмежною любов’ю матері.
Мама була моїм найкращим другом. Так вона часто не досипала сама, але готувала мені на ранок смачний мій улюблений сніданок. Ніколи не забуду, як матір віддала мені всі заощадження, щоб я оплатила навчання у вузі, а я віддала ці гроші біля обмінного пункту аферистам. Тепер у мене не було грошей і не було оплати, яку я мала здійснити сьогодні.
У мене почалася паніка. Що робити? Хоч і не хотіла травмувати матері, але все таки їй зателефонувала і розповіла, що трапилося.
Мама, звісно, була дуже засмучена з цього приводу, але знайшла силу, щоб заспокоїти мене. Ще й встигла подати заяву в поліцію. Тут мені сказали, якщо я впізнаю. кому віддала гроші, то їх мені повернуть. Я гарячково намагалася згадати особу, яка обіцяла поміняти зелені на гривні за вигідним курсом. І згадала, що в нього було коричневе взуття і такого ж кольору куртка.
Наступного дня нам у відділі організували очну зустріч. Так, це був він, цей ошуканець. і на моє здивування, гроші мені повернули. Ті ж самі купюри, які давала. Запам’ятала одну з них — на ній була цифра два, намальована синім чорнилом. Якби не моя мама, то я б не оплатила навчання і гроші б залишилися в шахраїв.
А потім я ледь не влипла із заміжжям. Матір глянула на мого обранця і сказала:
— Він не твій, дитино! Вчись розпізнавати людей по очах.
Наче в воду гляділа. За місяць Володя вже клявся в коханні Світлані, ласо поглядаючи на її нове авто і дізнавшись, що її тато крутий бізнесмен.
Коли б не мама, то я б набила собі ще багато гуль. А вона для мене була наче подушкою, яка завжди вчасно лягала на те місце, де я могла болісно впасти.
Доброта, величність душі та безмежна любов матері – це найбільший скарб, який я маю. І я завжди буду вдячна за те, що вона є моєю мамою, моїм ангелом-охоронцем у цьому великому бурхливому світі.