Дідусь мого чоловіка покинув цей світ два роки тому. Він єдиний виховував мого чоловіка, адже його батьки і бабуся загинули у автомобільній аварії, коли він ще навчався в школі.
Дідусь навіть встиг поняньчити правнучку. Дуже він любив нашу Марічку. Після себе він залишив чоловіку свою двокімнатну квартиру в австрійському будинку в центрі міста для Марічки.
Так як доня ще маленька, а ми живемо у будинку за містом, який самі і побудували для себе, то вирішили, що вже можна здавати цю квартиру і прибуток ставити на рахунок. Це буде не погана сума до того часу, як донечка виросте. Можливо навіть покриються витрати на навчання в інституті.
Ремонт в квартирі був ще стареньким, але добротним. Тому ми й поставили низьку ціну оренди. Жителі знайшлися буквально за кілька годин.
Це була молода пара – Роман і Анна. Вони тільки-но одружилися і вирішили жити окремо. Радянський житловий стан їх аніскільки не тривожив. Вони лише запитали чи можуть внести певні корективи в інтер’єр.
Звичайно ж ми дозволили. Отримали оплату і поїхали до свого дому. Через шість місяців ми вирішили перевірити дідусеву квартиру. Нас дуже тривожило, що на наших квартирантів не було ніяких скарг від сусідів.
Ми приїхали. Двері нам відчинила Анна. Вона була вагітною. Ми увійшли до квартири і не впізнали її.
Роман і Анна повністю зробили ремонт. Постелили ламінат в кімнатах, лінолеум на кухні, і поклеїли гарні шпалери. Одним словом – внесли корективи до невпізнаваності.
До того ж повісили гарні нові тюлі та штори. Анна намалювала кілька картин, які додали особливого затишку кімнатам. А на кухні стояла красивезна композиція із засушених квітів та колосків.
Анна помітно хвилювалася чи ми, був-ва, не будемо їх сварити за таку самодіяльність. А ми в свою переживали, чи не виставлять вони нам рахунок.
Як виявилося, Роман працював у компанії, яка займалася ремонтними роботами. Тому й отримав деякі будівельні матеріали безкоштовно, як залишкові. От з них він і облаштував підлогу в кімнатах.
А ще за два місяці, наші квартиранти зателефонували і перепросили за те, що вони від нас йдуть. Вирішили переїхати жити до батьків, щоб допомагали їм з дитиною.
Ось так ми отримали такий шикарний подарунок – безкоштовний ремонт. Звичайно ж нам було дуже шкода, що наші квартиранти нас покидають. Адже, чесно кажучи, нам дуже із ними пощастило.
А якщо наступні будуть повною протилежністю, що ми робитимемо? От і ми з чоловіком не знаємо. Поки виставили оголошення в одній із соціальних мереж, і вже двом парам ми відмовили.
Все чекаємо та таких же, як Анна та Роман.
