Ви можете називати нас з жінкою поганими бабусею та дідусем, але я все таки скажу так як є. Ми He любиMo своїх внуків. Точніше не любимо брати їх на вихідні. Вони вкрай неслухняні, буквально розносять квартиру що разу, коли приїжджають на вихідні.
Насправді ми їх дуже чекали, особливо після того, як донька повідомила, що чекає аж цілу трійню. Ми готувались, купували дітям всякі іграшки, красивий одяг, зробили в квартирі спеціальний куток, де вони б могли зберігати ці іграшки. Але внуки були більш менш слухняними поки не почали впевнено стояти на ногах та ходити. Бешкетувати вони почали раніше ніж говорити. Тоді це були милі пустощі, але все це переросло в дещо більше.
Зараз трійні шість років. Данилко, Софійка та Андрійко. Що хлопці, що Софійка – три хулігана. Ми з жахом чекаємо вихідних. Чому? Бо донька має привезти онуків. А вони що разу абсолютно нас не слухають. Грають футбол в квартирі, розкидають іграшки по всюди, мучать нашого кота, який одного разу вискочив на люстру, можуть розбити вазон, одного разу мало не розбили новий дорогий телевізор, який ми вирішили придбати.
Словом багато всього вони вчудили. Ми з дружиною намагались з ними говорити по спокійному та пояснювати, що так робити не можна, гратись в квартирі потрібно більш спокійно, по крайній мірі не розбивати та не ламати речей. Але вони не розуміли. Чи просто не хотіли зрозуміти. Тоді ми вирішили покарати їх, за що отримали на горіх від доньки.
Якось з нашої скриньки, яка стояла на поличці у вітальні, зникло три тисячі гривень. Крім онуків їх не міг взяти ніхто. Бо після від’їзду малечі грошей не було, а до були. Тим більше до нас тоді ніхто не заходив. Тому ми впевненні на дев’яносто дев’ять і дев’ять десятих відсотка, що це були вони. Ну не кіт же ж, хіба що його вже доконали внуки і він взяв їх, щоб з’їхати. Жарти жартами, але ситуація складна.
В кінці кінців ми сказали, що не хочемо брати дітей на вихідні, Бо ми справді не справляємось з ними. Ми любимо їх, але і не можемо з ними бути. Донька не дозволяє їх карати за їхнє хуліганство, а трійня вважає, що їм можна все.
Можливо ми не дуже хороші бабуся та дідусь, але ми також хочемо відпочивати на вихідних після роботи. А донька нехай виховує їх як хоче, але всі наслідки нехай розбирає в майбутньому сама, це ж її діти.
