Мене вважають непутящою мамою. Чому? Мабуть, через те, що я не відповідаю загальноприйнятим стандартам того, як повинна виглядати і діяти «ідеальна» мама. У мене немає бездоганного графіка домашніх обов’язків і розкладу на кожну годину дня. Я не завжди встигаю зробити все, що треба, і не завжди маю бездоганну зовнішність.
Але чи визначає це мою справжню материнську любов і здатність доглядати за своїми дітьми? У мене їх двоє: хлопчик і дівчинка. Я думаю, що ні. Бо материнство — це не про ідеальність зовнішнього вигляду або бездоганність у всіх справах. Материнство — це про безмежну любов, турботу і здатність навчити і виховати своїх дітей.
Так, можливо, у моїй хаті іноді панує хаос, а моє плаття може бути покрите плямами. Але моє серце наповнене любов’ю до моїх дітей. Я проводжу з ними багато часу, слухаю їхні радощі і турботи, намагаюся бути тут, коли вони мене потребують. Я намагаюся вчити їх цінностям, поваги до інших людей і самих себе.
Також я вчуся разом з ними. Ми досліджуємо світ разом, відкриваємо нові речі і вчимося з кожного дня. Мої діти бачать, що важливо не бути «ідеальною», а бути справжньою і вірною собі.
Так, іноді я роблю помилки. Іноді я втомлююся і сумніваюся. Але це не означає, що я непутяща мама. Це означає, що я людина, яка росте і вчиться разом зі своїми дітьми.
Так, можливо, у мене не завжди чисто вдома, а мої страви не завжди смачні. Але мої діти бачать, що любов і турбота — це не про ідеальність, а про присутність і здатність бути поруч.
Тому, якщо мене вважають непутящою мамою, то це не моя проблема, а проблема тих, хто не бачить справжнього значення материнства. Бо найважливішим у мами є вміння дати своїм дітям любов і турботу. А також вміння бути поруч з дітьми тоді, коли їм це потрібно.