Тетяна втратила свого чоловіка після того, як відгуляли весілля старшої дочки. Наступного дня на поправинах її чоловік так старався і витанцьовував, що раптом у нього прихопило серце.
Звичайно ж його одразу нопоїли водою, дали якихось серцевих капель і викликали швидку. Чоловік весь цей час так дихав, наче задихався. І щойно фельдшер переступив поріг кафе, як у чоловіка Тетяни закотилися очі і він п0мер. Бригада швидкої медичної допомоги лиш констатувала смерть, оскільки реанімувати його не вдалося.
Тетяні нещодавно виповнилося сорок два роки. Жінки в такому віці вже не молоді, але й до старості далеко. Вона дуже сумувала за своїм чоловіком. Вдома ій все нагадувало про нього, адже ремонт і більшість меблів він зробив і змайстрував власними руками. Старша дочка щодня після роботи приходила навідати вбиту горем матір і молодшого брата.
Так минуло майже сім місяців. Тетяна встигла звикнутися з тим, що трапилося за цей відрізок часу. Вона навіть почала виходити із дому. Влаштувалася на роботу до магазину, який спеціалізувався на комплектуючих до системи охорони.
Там, на новій роботі вона дуже подружилася із своїм директором, по суті – власником даного магазину. Спочатку вони просто дружили, а потім їхня дружба переросла в дещо сильніші стосунки. Керівник Тетяна – Тарас був чоловіком років сорока п’яти, жодного разу не одружений і без дітей. Він був дуже хорошим чоловіком. От тільки із жінками у нього якось не складалося, от він і засидівся у холостяках до такого пізнього віку.
Звичайно ж, Тетяна не зізнавалася дітям про свій новий досвід. Адже, дочка, мабуть, могла б її зрозуміти, а от син – точно ні.
Так тривало майже пів року. Минув і рік за Тетяниним чоловіком. Дочка якраз в той день сповістила, що чекає на немовля і це буде хлопчик. Звичайно ж мати дуже зраділа.
Якби не одна річ, яка її тривожила. Так сталося, що Тетяна також була вагітна і тікати від дітей далі було нікуди. Та й тримати це в таємниці – теж.
Через кілька днів вона зібрала своїх дітей за вечерею і сповістила, що познайомилася з чоловіком і планує створити з ним сім’ю. Бачили б як її син розізлився! Дочка просто змінилася на лиці, але промовчала. Син почав протестувати, що за батьком ще слід не простив, а вона вже другого в дім веде. І що в цьому домі абсолютно все зроблене руками батька, а якийсь пройдисвіт прийде на все готове.
Тоді Тетяна продовжила свою мову і сказала ледь тихо, що вагітна і дитину залишить. Син, почувши це – гримнув дверима і три дні не повертався додому, а дочка вибігла в сльозах і не відповідає на телефонні дзвінки Тетяни.
Що б ви порадили в такій ситуації?
