Юлія була талановитою жінкою і займалась своєю кар’єрою з великим ентузіазмом. Вона працювала дуже багато годин і дедалі більше поглиблювалась у свою професійну сферу. Я розумів, що для неї це було важливо, і старався підтримувати і відчувати її досягнення.
Проте, з часом я почав відчувати, що наші стосунки стали більше схожі на співжиття, ніж на справжню сім’ю. Юля так занурювалась у свою роботу, що мало залишалося часу на нас, на наше спільне життя. Вона постійно відкладала сімейні справи на потім, мотивуючи це необхідністю займатись кар’єрою.
Я старався говорити з нею про це, але вона завжди занурювалась у свою роботу і не враховувала мої почуття. Навіть коли ми змогли зустрітись, її думки були зайняті професійними питаннями, і вона мало слухала мене.
Я почав почувати себе знеціненим і непотрібним. Часом я думав, що може вона зовсім не цінує нашу сім’ю і не розуміє, наскільки важливо для мене відчувати її підтримку і близькість.
Мої спроби змінити ситуацію здавалися марними, і я почав відчувати роздратування і образу. Я хотів, щоб вона побачила, як мені складно з усіма цими почуттями, але вона не бачила і не чула.
Одного разу, коли Юля повернулася з роботи, я чекав її з обідом. Приємний аромат страви, яку я готував для нас, наповнив кухню. Але коли вона з’явилась, на її обличчі була радість і схвильованість, а мене відразу ж потягнуло від того, що я побачив на столі.
Юля поклала переді мною документи та брошуру, із заголовком «Відрядження в Іспанію». Це було абсолютно несподівано, і я не розумів, як вона може зробити такий великий крок без роздумів або розмови зі мною.
Я навіть не мав часу проговорити слово, як вона вже включила ноутбук і швидко шукала квитки та готелі. Вона була повністю поглинена цією ідеєю, і здається, не замислювалась про те, як це може вплинути на нас, на наші стосунки.
Я намагався згладити ситуацію і спокійно запитав, чому вона не обговорила це зі мною. Вона почала пояснювати, що це велика можливість підписати контрант на велику партію поставок, і вона не може відмовитись від цього. Мене дратувало, що вона бере такі важливі рішення без зважування на нас.
Хоча я дуже пишався її амбіціями, я не міг прийняти того, що вона забула про нас і наші потреби. Ми могли більше обговорити і розібратись, як вплине це на нашу родину. Але замість цього, я був просто залишений з цими паперами та брошурою і залишився сам на два тижні, поки вона катається по Європі зі своїми контрактами.
