Мамин хлопець — наглий альфонс. Потрібно було відразу його позбутися, а не відтягувати до останнього

Моя мама дуже екстраординарна жінка. Вона й одягалась не так, як її однолітки, думала інакше й робила інакше. Виглядала вона явно не на свої сорок чотири. Часто мої друзі плутали її з моєю сестрою. Мама жила повним життям, та ніколи ні в чому собі не відмовляла. Чесно сказати, її впевненості в собі можна тільки позаздрити. Навіть я, чесно зізнаюсь, зі своїм характером та самовпевненістю не завжди себе так поводжу.

Ми жили вдвох. Батько мало не відразу після мого народження пішов до іншої жінки. Сказав, що диина це для нього велика відповідальність. Він ще не готовий. Тюхтій. Навіть бачити його не хочу. Ми з мамою пережили через нього не найкращі часи. Доводилось макарони на порції чітко ділити, щоб вистачало дожити до кінця місяця. А він в цей час розважався зі своєю новою пасією, та ні в чому собі не відмовляв.

Поки я була маленькою, мама жодного разу не привела додому чоловіка. Мені здавалось, що тоді вона була цілковито поглинута моїм вихованням та стараннями заробити по більше. Покладатись нам було ні на кого. Дорогий татусь навіть аліменти не платив. Мамині старання не пройшли марно. Вже до своїх тридцяти років вона змогла стати директором відділу реклами. Мала у своєму розпорядженні службову машину, та підлеглих. Життя налагоджувалось. Проте й тоді про чоловіків не було чути. Особисто мені. Тож уявіть моє здивування, коли одного дня мама привела додому практично мого однолітка, та повідомила, що це мій майбутній вітчим. Хлопцю було двадцять п’ять. Мені двадцять. В мене ледь щелепа не відпала. Хлопець такого віку більше підходить мені в пару, ані ж мамі. Я звісно розумію, що мама ніколи не слідувала правилам, проте це вже здавалось занадто.

Хлопець був новачком на її роботі. Прийшов працювати мало не відразу після університету. Влаштувався помічником рекламного агента. Для початку. Набратись досвіду в цій справі, а потім на підвищення. Діватись було нікуди. Познайомилась з ним, намагалась люб’язно спілкуватися. Мені він здався якимось ніби слизьким. неприємний осад лишався після його компанії. Не знаю яким чином мама цього не помітила.

Одного разу я раніше повернулась з навчання, дома був Нікіта, так звали хлопця мами. Він готував вечерю для нас. Мені не дуже подобалось, що він практично оселився в нашому домі, але цього разу мені дуже хотілось їсти, тому була вдячна за смачну вечерю. Поївши пішла в душ. Був спекотний літній день, хотілось по швидше змити бруд міста з себе. Я зайшла до ванної, включила воду, почала роздягатись. Раптом ручка до ванної повернулась, двері відкрив Нікіта. Я ще не встигла зняти довго футболку, але все одно ситуація така собі. Хлопець удав, що помилився дверима, хотів до туалету. Мені стало відразу зрозумілим що Нікіта просто малий практикуючий альфонсик. Закрила двері на замок, прийняла душ. В голові прокручувала сценарій, як би розповісти мамі про все, щоб вона не подумала, ніби він мені просто не подобається, та я хочу його позбутися. Не дивно, що він мені геть не сподобався ще при першій зустрічі. До приходу мами я не виходила з кімнати. Не мала бажання залишатись на одинці з тим непорозумінням. Мама повернулась пізно, тому поговорити не вийшло. Все затягнулось ще десь на два тижні. За цей час Нікіта робив ще не одну спробу до мене підібратися. То знову двері переплутав, то без стуку до моєї кімнати зайде, а то занадто мало місця на кухні, щоб розминутись, не торкаючись одне одного. Моєму терпінню прийшов кінець. Я вирішила зняти на відео його всі ці “випадкові” вчинки, щоб вже точно не міг відбрехатись.

Ввечері мама приїхала дуже втомленою. Не хотілось псувати їй настрій, проте зміюці краще відразу відрізати голову, бо буде кусати й далі. Було помітно, що мама хлопець дуже подобався, це мало бути для неї болісно… Але ще більше болітиме, коли він й далі буде її обманювати та тягнути гроші. Фу, як світ носить таких людей. За вечерею, яку знову ж таки приготував Нікіта, я вирішила розставити всі крапки над і. дала мамі подивитись всі відео, розповіла що це все неодноразово повторювалось. Я навіть додому йти не хотіла через нього. Мама ніби аж притихла, коли дізналась правду. Потім в шкребла свого юного коханця за шкірки, та викинула з квартири в чому був. Хлопець намагався виправдатись, говорив, що це все випадковості. Якщо йдеш до ванної, то закриватись потрібно. Багато чого він белькотів, половину розібрати було складно.

Єдине, що потім цікавило маму, це чому я раніше не розповіла про ці його вчинки, вона б відразу його викинула, без жодних роздумів. На моє “не хотіла заважати твоєму щастю” мама просто розсміялась, сказала, що він був просто симпатичним, розбавляв її сірі будні на роботі. Я з полегшенням видихнула. Переживання були марними. Дарма я хвилювалась.

Оцініть статтю
Джерело
Мамин хлопець — наглий альфонс. Потрібно було відразу його позбутися, а не відтягувати до останнього