В нас маленький колектив: дві баристи та посудомийка. Ми працюємо в маленькій кав’ярні. Всі клієнти постійні. Ми знаємо їхні імена, фамілії, місце роботи та повну біографію. Саме тому ми одразу помітили дівчину-підлітка, яка прийшла вперше.
На вулиць йшов дощ, а вона прийшла в тоненькому одязі. Дівчина попрохала принести їй води, адже вона безкоштовна. Ми не виганяли її, але могли. Вона нічого не замовила, просиділа просто так. Хазяйка за таке могла нас насварити.
Гроші дівчина давала затерті. Склалося враження, ніби вона носить їх в кишені в продовж дня. Дівчина приходила регулярно. Спочатку, бачили її по-вечорам. Вона приходила з книжкою або альбомом та олівцями. Дівчина не розмовляла з нами. Просила води чи чаю й сиділа до закриття. Потім, дівчина приходила до відкриття кав’ярні. Ми відкривали заклад, а вона вже сиділа на сходах, чекаючи нас. Дивна поведінка. Я поставила собі за мету — розговорити дівчину.
Я зайшла здалеку. Похвалила малюнок, спитала про книгу, долила в чай води. Через тиждень дівчина розговорилася. Вона потихеньку ділилася подробицями свого життя. Біда підкралась непомітно.
Мама дівчини зустріла нового чоловіка. Вони швидко побралися. Три місяці жили добре, але чоловік почав nити. Він випивав одну пляшечку хмільного в тиждень, потім раз в три дні, а потім пив все, що горить кожен день. Мама не хотіла закінчити ці стосунки. Вона боялася залишитися самотньою.
Дівчина відчувала відразу до вітчима. Їй не подобається кожен день дивитися на хмільне обличчя дорослого чоловіка. В не адекватному стані вітчим може кричати на неї, кидати посуд чи виганяти з квартири.
Мама намагалась протистояти чоловіку. В неї не виходило. Він вважав квартиру своєю і дарма, що прийшов жити до жінки з дитиною. Мама швидко здалася. Вона почала підтримувати чоловіка в його залежності. Тепер дівчина дивилася на двох неадекватних людей кожен день.
Робити уроки вдома неможливо. Батьки постійно смикають дівчинку, щоб вона виконала їхні доручення. Як відмовити двом дорослим, неадекватним людям? Уроки робила вночі і навіть тоді не завжди вдавалося. Вітчим міг проснутися посеред ночі, прийти до дівчини та почати збирати її речі в сумку.
Дівчина не витримала. Вона в день йшла з дому. Сиділа на вокзалі, в парку або в чужому дворі. Вона проводила на вулиці більшу частину дня. Бувало, спала на лавочці, бо не знала куди піти.
В якийсь момент, дівчина придумала малювати перехожих за невеличкі гроші. Вона брала 50 гривень за малюнок. В день заробляла 150-200 гривень. Гроші берегла, не витрачала на дрібниці. Зараз йдуть дощі. Вона не може займатися улюбленою справою. Вдома життя теж немає.
Чесно кажучи, надзвичайно складна ситуація. Дівчина хороша. Шкода, їй не пощастило з батьками.
— В тебе є ще родичі, окрім мами та вітчима? — Поцікавилася я.
— Так. — Дівчина зробила глибокий вдих і повільно видихнула. — Бабуся. Вона старенька. Я їй нічого не говорю. Не хочу хвилювати. Розумієш?
— Але ж не можна постійно так жити. Ти ще дитина. Повинна бути вдома, вчити уроки, гуляти з друзями і весело проводити дитинство. Може спробуєш попроситися до бабусі?
Дівчина обіцяла подумати.
Після розмови, вона зникла на тиждень. Я сподівалася на краще, але могло статися щось погане. Батьки в дівчини не взірець порядності та доброти. Хто знає, що їм в голову прийшло?
В кінці тижня, дівчинка прийшла з пиріжками та яблуками. Вона виглядала краще. Синяки під очима зменшилися, колір обличчя покращився, а губи розтяглися в легкій посмішці.
— Дякую тобі. — Сказала дівчина. — Я послухала твою пораду. Бабуся дозволила до неї переїхати. З нею взагалі проблем не було. А от мої батьки не хотіли мене пускати. Вони настільки гучно кричали, що в мене заклало в вухах.
— Як ти вибралася в тієї квартири?
Дівчина знизала плечима.
— Я зібрала портфеля та втекла в чотири ранку. Вони забрали в мене ключі і заховали. Я здогадувалася, що вони здатні на таке, тому зробила копію. В чотири ранку, в суботу, тихенько дістала ключі і втекла. Речі зібрала заздалегідь. Ховала їх за ліжком. Залишалося тихенько дістати портфеля та втекти.
Дівчина підсунула до мене пиріжки та яблука.
— Пригощайся. Це подарунок від бабусі.
