Мене звати Ольга, зараз мені 27 років. Три роки тому я познайомилася з хлопцем, майже одразу Владислав розказав мені, що був раніше одружений і має дитину. Коли його доні було лише півроку, її мама заrиHула в авт0катаcтр0фі, тому він виховує маленьку один.
Влад мені дуже подобався, тому через якийсь час я наважилася познайомитися з його донею Анютою. У першу ж мить, коли я побачила Аню, у мене ніби щось йокнуло. Не скажу, що все було легко, але я змогла знайти підхід до дівчинки. Було дуже відчутно, що їй бракувало мами, тому ми сильно прив’язалися одна до одної.
Незабаром Владислав запропонував мені переїхати до нього і я охоче погодилася. Працюю я віддалено, і це дало змогу багато часу проводити з донечкою, яку я полюбила, як рідну. Ми багато гуляли, їздили до озера дивитися на лебедів і годувати їх, навіть разом готували обід. А коли Аня вперше назвала мене, я не змогла стримати сліз щастя.
Через два роки життя разом Влад став довше затримуватися на роботі, раніше йти з дому, віддалився від нас.
— Ти ж знаєш, Оль, зараз так багато сил іде на розширення мережі, я боюся помилитися, тому хочу все контролювати сам, — пояснював він.
Звісно я вірила коханому. Аж поки, гуляючи з Анюткою в центрі міста не побачила його з іншою. Я сфотографувала їх і ми одразу пішли з донею додому, я переживала, що вона теж помітить тата з незнайомою жінкою і доведеться вигадувати, як це пояснити.
Ввечері, коли Влад повернувся, Аню вже спала, ми пішли на кухню і я показала йому фотографію.
— Вибач, я не хотів тебе обманювати, але і не міг сказати, Аня так звикла до тебе, — хлопець не став заперечувати, що має коханку. — Ти хороша, жодних претензій я не мав і не маю, але не люблю тебе більше. Якщо вже ти сама про все дізналася, так не може продовжуватися. Я хочу розійтися.
— Як же доня? — я не могла уявити свого життя без Ані і дуже боялася, що Влад більше не дозволить нам бачитися. — Ти не можеш так просто залишити її без мами знову.
— Аня сама вирішить, з ким захоче залишитися. Вирішимо все завтра, добре?
Наступного дня Владислав прийшов додому зі своєю новою дівчиною. Вона виглядала значно молодшою, і не схоже було, що дуже хотіла стати мамою. Тато покликав донечку на кухню, де ми всі зібралися і повідомив:
— Мама не зможе більше з нами жити, Аню. Але не сумуй, у тебе тепер буде нова мама, це Настя, познайомся з нею.
Дівчинка підбігла до мене, розплакалася. Я взяла її на руки і притиснула до себе, намагаюсь заспокоїти, а серце стискалося від болю.
— Будь ласка, матусю, не йди, не залишай мене з ними, я не хочу, не хочу! — плакала Анюта, міцно обхопивши мою шию маленькими ручками.
Коли доня заспокоїлася, я відправила її в кімнату, збирати іграшки, які вона хоче забрати з собою. Тоді Влад зізнався мені, що насправді, Аня не його біологічна донька. Його колишня дружина довго не могла завагітніти і вони звернулися до банку сперми. Після того, як рідна мати дівчинки загинула, Владислав дав собі обіцянку знайти хорошу маму для дитини і він її стримав.
— Я допомагатиму грошима, і знаю, що ти зможеш гарно виховати Анюту. Мені шкода, що так все вийшло, — зізнався хлопець.
Влад і справді дуже допомагає фінансово, хоч і не прийшов побачитися з донею жодного разу, відколи ми розійшлися. Але жодних образ у мене на нього немає, навпаки, я вдячна йому і долі за те, що тепер у мене є найкраща донечка у світі.
