Мама відм_0вилася від мене коли Hе побачила декількох пальців у мене на руках

Моя мама віддала мене в дятичий будинок. Вона написала відмову одразу після мого народження. Її злякала відсутність пальців на моїх руках.

— В такої дитини немає майбутнього. Вона не знайде ні чоловіка, ні друзів. Навіщо мені такий тягар?

Я потрапила в дитячий будинок. Він став моїй домом на довгих чотири роки. Я дружила з виховательками. Мала безліч друзів. Коли діти з цікавістю щупали мої руки, а жартувала, ніби я герой мультфільму. В них теж не вистачає пальців на руках. Мене цьому навчила Віра. Вона працювала в дитячому будинку рік. Не знаю чому, але я стала її улюбленою дитиною.

Мій недолік не вселяв мені комплекси. Я вчилася з посмішкою реагувати на недоречні запитання та вміло на них відповідати. Ніколи не соромилась виставляти руки напоказ. Я сприймала свої руки, як родзинку.

Моя рідна мама не цікавилася моєю долею. Віра казала, моя мама ніколи не хотіла дітей, а пальці стали звичайним приводом для написання відмови.

На п’ятому році життя, за мною прийшов брат батька. Ніхто не знав про моє існування, окрім мами. Батько не встиг мене забрати. Його не стало декілька тижнів тому. Він важко хворів і хвороба перемогла.

pixabay

Мама жила з батьком три роки. Вони не оформили стосунки, бо вона не хотіла. Про дітей ніколи не говорила. Пізні строки вагітності чудово приховувала від батька. Він нічогісінько не знав.

Шкода, що я не побачила батька. Дядько Олег чудовий чоловік. Вони з батьком були не роздільні. Олег жив з жінкою і сином. Вони тепло прийняли мене. Їх не лякав мій «дефект». Вони взягалі не звертали на нього уваги. Максим, син Олега, спитав, як давно в мене зникли пальці? Я спокійно відповіла на його питання. Він відреагував нормально.

Перші стосунки з’явилися в шістнадцять років. Мій хлопець любив та шанував мене. Він, як будь-яка адекватна людина, бачив в мені характер та індивідуальність. На мої руки ніколи не звертав уваги. Моя сім’я тепло прийняла хлопця.

Життя йшло. Я дорослішала. З кожним роком, все більше переконуюся в правильності своїх думок. Проблеми не в мене. Мої руки не взірець прекрасного, але нічого жахливого чи огидного в них не було. Оточуючих мої пальці ніяк не хвилювали. Проблеми в моєї матері. Вона однобоко дивилася на світ. Її хвилювала тільки моя зовнішня краса. Вона не захотіла зазирнули в душу власній дитині. З іншого боку, добре, що вона мене покинула. Я отримала цінний життєвий урок.

Оцініть статтю
Джерело
Мама відм_0вилася від мене коли Hе побачила декількох пальців у мене на руках