В одному із сіл районного центру відбулося дещо дуже дивне. Самий звичайнісінький лісовий заєць замінив батьків одразу трьом цуценятам. Вухань почав про них піклуватися, як про рідних дітей та захищав їх від усього лихого.
Хоча цей заєць народився на одній із тутешніх ферм, оскільки мав відповідне тавро на вусі, проте він вже кілька років як був лісовим – після того, як здійснив успішну втечу. Хоча його шукали, та це було марно, так його і не знайшли після втечі. Він вирішив жити самостійним життям, подалі від людської метушні – у затишному та спокійному лісі. Він викопав собі яму чи то нору, яку облаштував під своє житло під самим лісом, точніше біля будинку Світлани, який межував з лісом та окраїною села.
Одного ранку Світлана помітила, що у жилі вуханя є непрохані гості. Це була досить велика дворова собака, яка швидше за все втекла від свого господаря. Жінка подумала, що от і закінчилися пригоди куцохвостого, але – ні.
Чотирилапі подружилися. За деякий час Світлана помітила, що в норі живуть ще троє малих цуценят. Вона підійшла ближче, заєць не заперечував. Тоді вона побачила, що це дві дівчинки та один хлопчик. Вухань навіть дозволяв жінці приносити їжу для своїх вихованців, проте надто близько її не підпускав, ба більше – він пильнував, щоб і малюки не виходили за межі їхньої нори. Уявіть тільки, цей заєць навіть проводив гігієнічні процедури для цуценят. Вони завжди були дуже чистими і доглянутими, бо вухань їх ретельно вилизував.
Якби не його турбота – малюки б не вижили у такий холодний період, адже мороз досягав позначки -27 градусів. От такий от турботливий куцохвостий.
