Лісник пожалів вовчицю, яка шукала поїсти і прийшла по допомогу. А через два місяці до села прийшли три вовки і сказали спасибі людям.

Зимовим вечором лісник Петро почув звуки під парканом і вийшовши на поріг сторожки і побачив змарнілу та худу вовчицю. Він трохи подумав, але все ж виніс їй трохи замороженого м’яса, оскільки ліс взимку дуже спорожнів і знайти якусь поживу для звірів стало дуже складною місією.

https://vinogradivlis.org.ua/

Поведінка тварини відразу здалася ліснику незвичною. Адже такі хижаки живуть на своїй території, полюють там же і вкрай рідко виходять до людей, хіба що через сильний голод.
Вовчиця стала приходити за їжею все частіше і місцеві жителі навіть почали сварити лісника. Погодьтеся, що нікому не хотілося бачити в селі лісового звіра. Але Петро не звертав на них уваги і продовжував підгодовувати бідну тварину. Він розумів, що якщо взимку вовк буде голодним, то він стає більш небезпечним для села.

Через деякий час візити вовчиці припинилися. Раділи були всі, окрім Петра – адже він звик бачити гостей і навіть трохи нудьгував за ними.

https://ua.wallpapers-fenix.eu/

Тільки через два місяці лісник почув за вікном такий знайомий йому рик. Чоловік поспішив на подвір’я і раптом побачив, що вовчиця привела з собою ще двох членів зграї. Ці вовки виглядали дуже молодими. Тварини мовчки дивилися на Петра.

Раптом лісник зрозумів, що швидше за все вовчиця підгодовувала своїх молодих вовченят тим м’ясом, яке він давав їй всю зиму. А тепер вся зграя знялася на пошуки нового місця і вовчиця прийшла попрощатися з своїм годувальником. Петро був правий — з тих пір вовків в окрузі більше не бачили.

Оцініть статтю
Джерело
Лісник пожалів вовчицю, яка шукала поїсти і прийшла по допомогу. А через два місяці до села прийшли три вовки і сказали спасибі людям.