Лежати — легко, а з дітьми сидіти — важко!

«Хочу лежати, а догляд за дітьми жіноча справа!» прогримів чоловік і закрив очі. Але вже за годину йому довелося гірко пошкодувати за ці слова.

Ось як це було. Я чекала цієї поїздки до Єгипту, як дощу в посушливе літо. Останні місяці на роботі вичавили з мене всі сили. Повертаючись додому, я падала, наче після зміни у шахті, а там чекала друга зміна: уроки, вечеря, перевірка домашніх завдань.

Саме я знайшла цей готель, встигла купити дешеві квитки, зібрала дві валізи, не забувши улюбленого зайчика пятирічного сина й павербанк для планшета восьмирічної доньки. Я була генералом цієї операції під назвою «Родинний відпочинок».

І ось ми прилетіли. Море, пісок, діти верещать від радості. Здавалося б тепер можна видихнути. Але мій чоловік Тарас мав на це інший погляд.

Він із виглядом завойовника впав на шезлонг, насунув окуляри, втупився в телефон і відключився. Єдине, що він робив, це час від часу перевертався, щоб засмага була рівною.

Діти ж вони енергійні, як вітер у полі. І всі ці «мам, дай», «мам, пішли», «мам, глянь» лунали лише до мене. Тарас робив вигляд, ніби його це не стосується. Коротше, на другий день я усвідомила: мій відпочинок перетворився на роботу, але в теплішому місці.

Якось я побачила рекламу місцевого спа: «Дві години раю шоколадне обгортання та масаж». Я ледь не зомліла зі щастя. Відчула цей запах какао, зрозуміла це знак! Я заслужила.

Підійшла до чоловіка, який мирно дрімав, і солодким голосом попросила: «Тарочку, посиди з дітьми пару годин? Я хочу на масаж. Просто придиви за ними».

Він ледве розплющив око і випалив: «Наталко, ти жартуєш? Догляд за дітьми це ж жіноче? Я ввесь рік працював, щоб тут відпочивати. Хочу полежати».

З цими словами він знову закрив очі, давши зрозуміти розмови немає.

Обидно? Ще б пак! Я ж теж ввесь рік працювала, як знесилена кінь! Стояла перед ним, а в грудях клекотів вогонь. Але я не кричала, не розмахувала руками. Нащо? Слова тут не виправлять справи.

Раптом мій погляд впав на аніматорів у матроських вбраннях. Яскраві, усміхнені, справжні пірати. І тоді мене осяяла геніальна думка трохи зух

Оцініть статтю
Джерело
Лежати — легко, а з дітьми сидіти — важко!