Я ледь не розлучилася з чоловіком. Могла зруйнувати наше щастя власними руками. До цього залишалося зовсім трішки.
Вісім місяців тому ми стали батьками найкращого в цілому світі синочка – нашого Максимка. Цілими днями із дитиною сиджу я. А чоловік допомагаю після роботи і у вихідні дні.
Це була чергова субота. Я готувала їсти, прибирала вдома і хотіла помити своє волосся. А чоловік в цей час сидів з нашим сином.
Я лише зайшла до ванної кімнати і намочила голову, як почула просто роздираючий крик свого сина. Я вибігла мокра, намочивши всю підлогу на своєму шляху. Вихопила сина, який плакав з усієї сили з рук чоловіка і пішла в іншу кімнату. Я намагалася його заспокоїти, але все було марно. Аж раптом син почав шукати мої груди і так заспокоївся.
Тоді я повернулася до чоловіка і почала на нього кричати, що він чуть не звоював сина. Я не дозволяла чоловіку і слова сказати. Аж потім я зупинилася. Я вже ледь не сказала, що ми розлучаємося, але мене щось зупинила.
Тоді чоловік налякано сказав, що син почав повзати! Повзати! Він проповз по дивані і впав на килим. Він зовсім не вдарився, а просто налякався. Тоді ми положили малого на килим і він вже посміхаючись почав повзати. Про сльози, які були кілька хвилин тому і не згадував.
А я сиділа з мокрим волоссям і не могла слова сказати, аж доки чоловік не запитав чи мені не холодно.
Добре, що чоловік мені все розповів і ми помирилися, а то всяке могло трапитися. Тому бережіть свою сім’ю і завжди надавайте можливість другій половинці пояснити, що ж трапилося.
