Протягом нашого шлюбу я завжди прагнула бути доброю дружиною і піклувалася про нашу родину. Проте, я не мала потяг до кулінарії і не витрачала багато часу на приготування складних страв. Мої навички кулінарії були обмеженими, і я віддавала перевагу простим і швидким стравам.
Але все змінилося, коли моя свекруха, мати мого чоловіка Максима, почала докладати зусиль, щоб навчити мене готувати так, як вона куховарила для свого сина. Вона завжди ставила на обід та вечерю складні страви з багатьма складниками, і очікувала, що я буду повторювати її досягнення в кулінарному мистецтві. Ага, наче зайнятись мені більше нічим, тільки біля плити стояти!
Спочатку я намагалася виправдати її очікування, але з часом розуміла, що це не моє. Я розуміла, що я буду готувати прості страви, які можуть задовольнити наші потреби, але вони не були настільки розкішні, як свекрухи, яка певно живе на кухні.
Спроби задовольнити вимоги мами мого чоловіка не приносили результатів. Мій чоловік Максим вважав, що я готую вдома недостатньо смачно і різноманітно, і це почало впливати на наші відносини. Він висловлював своє розчарування та образи, називаючи мене «непридатною дружиною».
Ця ситуація ставала все більш напруженою. Постійні критики і невдоволення щодо моєї їжі робили мене невпевненою в собі. Я втратила віру в свої здібності і перестала насолоджуватися життя і вперто не хотіла перетворюватись на його маму
Але якось, після тривалого роздуму, я зрозуміла, що це не про мої недоліки в кулінарії. Це було про більш глибокі питання відносин і поваги до мене свекрухи. Я розуміла, що справжнє щастя в сім’ї полягає не в складних стравах і твердо стояла на цьому.
Потім я почала розуміти свекруху. Певно, вона навмисно робила акцент на моїх поганих кулінарних навичках, аби відчувати себе цінною та потрібною для свого сина. Це відкрило мені очі на складність її особистості та динаміку наших відносин.
Починаючи з того моменту, коли я постала на її шляху, свекруха ніколи не приховувала свої негативні коментарі. Вона завжди знаходила щось, за що можна було покрити мене критикою. Будь то недосконалість у моїх стравах, побоювання про мою роль дружини, або навіть негативні коментарі про мою зовнішність, свекруха завжди знаходила спосіб знизити мою самооцінку.
На початку я намагалася виправити цю ситуацію, працювати над своїми недоліками та відповідати на її очікування. Але незалежно від того, наскільки добре я готувала, як дбала про свою зовнішність, або як старалася бути ідеальною дружиною, свекруха завжди знаходила щось, що не влаштовувало її.
Її критика не мала нічого спільного з моїми навичками чи зусиллями. Це було більше про її власний внутрішній конфлікт та потребу почуватися цінною та необхідною для свого сина. Вона використовувала мої недоліки, щоб відчути себе важливою у його житті. Ну якщо її лише це і хвилює — то мені її шкода. Тому нехай робить, що хоче! Мене це ніяк не обходить.
