Я пішов від своєї дружини, залишивши її з двома дітьми на руках.
Моя дружина, колись шикарна жінка, яка привертала увагу любого чоловіка, за увагу якої буквально бились чоловіки, перестала бути такою привабливою. Ось дивлюсь на неї і дивуюсь, як така прекрасна леді могла перетворилась на ось це. Замість красивої підтягнутої фігури — обвислий живіт та груди, замість різних зачісок – хвіст чи закладене волосся крабиком. Недоглянуті руки, без манікюру.
Весь час вона приділяла увагу лише дітям, побуту та трішечки мені. Перестала носити красивий одяг, що підкреслював її красу. Замість цього ходить вдома в широких светрах коли холодно та футболках коли спекотно, та якихось незрозумілих штанях.
Про макіяж я взагалі мовчу. Про нього вона тим більше забула. В цілому я не міг бачити біля себе таку тепер вже не красиву жінку тому довго думав над усім цим, зібрав речі та пішов. Через деякий час подав на розлучення та залишив жінці квартиру. Платив аліменти, але з дітьми часу не проводив. В мене не було тоді часу ще й для них, я влаштовував своє особисте життя, шукав собі достойну мене кандидатку. А діти то турбота жінки, вона ж їх народила, а не я. Моє діло платити.
Пройшло багато часу. Років 4-5. В той час старший син вже пішов в школу, а молодший відвідував садочок, на скільки я знаю. Я не підтримував зв’язок з колишньою та дітьми, лише добросовісно щомісяця платив аліменти. Сім’ю я так і не створив та й з жінками довго не затримувався, всі вони ставали такими ж як моя дружина, коли ми з’їжджалися, тому я від них йшов.
Якось, йдучи по вулиці я зустрів колишню дружину. Чесно скажу – моя щелепа просто впала на землю та не піднімалась. Вона стала ще красивішою ніж тоді коли ми ще зустрічались. Прекрасна фігура, волосся, макіяж. Все при ній. Ні єдиного натяку на ту жінку від якої я пішов. Я не міг в це повірити. Я навіть хотів було підійти та не наважився.
Я зрозумів, що тепер вона навіть не привітається зі мною. Адже я, останній покидьок, залишив її через не ідеальний зовнішній вигляд, тоді, коли вона лише народила молодшого сина. До мене прийшло усвідомлення, що я зробив поспішний висновок, адже те як вона тоді виглядала – це все наслідки нещодавніх пологів та браку часу. В квартирі ж завжди було охайно, смачно наварено, діти завжди були доглянуті. І навіть тоді вона приділяла увагу і мені також, хоча на себе часу не приділяла майже взагалі.
В той момент я пошкодував про все, бо втратив ідеальну жінку та дітей. Зрозумів їх цінність лише після того як втратив все. Вона тепер сто відсотків не прийме мене, ба навіть близько підійти не дозволить ні до себе ні до дітей.
Чоловіки, не робіть поспішних висновків, а добряче подумайте. Інакше втратите все, як втратив я. Бережіть своїх коханих та дітей, бо таких як вони може вже і не бути.