Коли син прийшов з дитячого садочку з шишk0ю на голові я не витримав і почав діяти

Ми з дружиною нарешті змогли купити квартиру в хорошому житловому комплексі. Попри те, що ми змінили місце проживання нашому сину довелось змінити садочок. Ми не переживали сина, бо ж знали, що в нього ніколи не було проблем в старому дитячому садочку, тому вважали, що і в цьому не має бути. Але сталось не так як гадалось.

Взагалі садочок знаходиться якраз в цьому житловому комплексі, садочок приватний, тому ми були більше впевнені в безпеці сина ніж в державних. Всі вихователі прекрасні педагоги та люди. Але в мого сина виникли проблеми не з вихователями, а з одним з його одногрупників, так сказати.

Все почалось та закінчилось приблизно протягом трьох тижнів. Так три тижні назад я приїхав за сином до садочку, забрав його все як має бути і вже в машині дивлюсь на нього, а він такий сумний понурий, хоча він знав, що сьогодні в нас вечір домашньої піци і завжди радів цьому. Тому я зрозумів, що щось не так і запитав що сталось.

-Мене Яша по голові машинкою сильно вдарив… — похмуро та ображено пробубнів син.

-Зрозумів, голова болить? – схвильовано повернувся я розглядаючи чи часом немає шишки.

-Трішечки.

-Приїдемо додому і прикладемо щось холодне трішки і мама поцілує, щоб не боліло. – сказав я та подумав все ж запитати ще дещо в сина. – А ти здачі дав?

-Ні татусю. – знову пробубнів під свій маленький носик він.

-Чому сонце?

-Я не люблю битись.

-Синочку, битись не потрібно, але коли тебе б’ють треба вміти захищатись. Зараз ти можеш дати здачі, а як підростеш – я навчу тебе самооборони.

-А що таке самооборона? – зацікавлено запитав син.

-Це коли ти використовуєш силу так, щоб ніхто не міг тебе вдарити, навіть якщо дуже захоче.

-Добре татусю. – вже більш радісно відповів син.

Ввечері ми зробили піцу, та сіли вечеряти. Син попросився у вітальню їсти піцу та дивитись мультики, а ми з дружиною були на кухні і я почав з нею розмову про сьогоднішню ситуацію. І мене вразила позиція жінки, мовляв якщо Марк не хоче давати здачі то хай не дає. Я ж не розумів такого, тобто його тоді може бити хто захоче, а він має просто терпіти, бо не хоче нікого ображати? Через це в нас була сварка, але така, щоб син нічого не помітив, бо ми стараємось не травмувати його своїм виясненням відносин.

Наступного дня той Яша знову вдарив Марка. Я знову розмовляв з сином, що потрібно себе захищати та давати здачі. Марк пообіцяв, що наступного разу обов’язково дасть здачі Яші, якщо той знову його вдарить. Але ні на наступний раз, ні на другий, третій та четвертий Марк здачі не давав.

Але коли мій син прийшов з великою шишкою на лобику я не витримав і почав серйозно розмовляти з вихователі. Вони ж сказали, що знають про цю ситуацію, цей пацан всіх ображає, не тільки мого сина і ні розмови з ним ні розмови з його мамою не допомагають, бо «він в неї ідеальна дитина і не міг такого зробити, а діти просто видумують, бо заздрять її сину».

Чому там заздрити? Ми всі з одного комплексу і по достатку приблизно одинакові. Загалом я вирішив, що буд тренувати сина і ми почали «грати в Яшу». Я був Яшею та «ображав» сина, а Марк в свою чергу вчився давати здачі. Все це ми робили таємно, не розповідаючи мамі, поки вона була на роботі. Ми домовились з Марком, що це наша таємна місія.

Ось настала неділя і нам треба було закріпити результат, тому ми відправили маму по магазинах. Я дав їй свою карточку та сказав, що роблю їй подарунок у вигляді шопінгу, тим більше вона давно хотіла обновок, а все не виходило.

Наступного дня по обіді мені зателефонувала дружина та почала сваритись, що я навчив Марка битись і він почав бити дітей. Виявилось Яша знову причепився до Марка. Він забрав в Марка машинку з рук. Марк вирішив, що все, він не буде мовчати і забрав машинку назад. Яша вдарив Марка знову кубиком по голові, а Марк вдарив його у відповідь машинкою, але все ж не так сильно як це зробив Яша.

В результаті малий розревівся та побіг до виховательки. Яша влаштував таку сильну істерику, що довелось викликати його маму, яка так само влаштувала скандал та не приймала ніяких пояснень. А потім вона зателефонувала моїй дружині та влаштувала ще і їй скандал.

Дома дружина почала розповідати, що все, тепер Марк почне бити дітей і таке подібне. Я ж її ледве переконав, що Марк розумний хлопчик, який не буде застосовувати силу просто так. Тим більше в своєму юному віці він вже розуміє, що конфлікт можна вирішити без кулаків.

Все закінчилось тим, що Марк дав мамі обіцянку, що не буде бити дітей просто так, лише якщо хтось ображатиме його. А той пацан, Яша, більше взагалі не підходив до Марка і інших людей почав все менше та менше ображати.

Я вважаю, що я зробив правильно, коли навчив сина захищати самого себе. А ви як думаєте?

Оцініть статтю
Джерело
Коли син прийшов з дитячого садочку з шишk0ю на голові я не витримав і почав діяти