Коли я повернувся з роботи, кота не було.
Ярослав був скромним хлопцем, не мав шкідливих звичок. На свої 25-ті роковини батьки подарували йому квартиру. Точніше, вони допомогли йому назбирати грошей на перший внесок по іпотечному кредиту. Тож Ярослав почав жити самостійно. Працював програмістом, цінував спокій, і майже ні з ким не спілкувався поза роботою.
Щоб не нудьгувати, Ярослав вирішив взяти собі котика. Котик мав ваду передніх лапок. Люди, в яких була його мама, хотіли приспати його, але Ярославу стало шкода малюка, і він забрав його до себе додому. Назвав котика Красунчиком. Їм разом було добре: Ярослав поспішав після роботи додому до Красунчика, а той чекав господаря на килимку біля дверей.
З часом Ярослав почав зустрічатися з дівчиною з офісу. Дівчина була дуже рішучою, швидко закрутила стосунки, і вже менш ніж за місяць переїхала до Ярослава. Вона відразу ж недолюбила Красунчика й попросила Ярослава віддати кота. Ярослав відмовився, пояснивши, що котик йому дуже дорогий.
Однак Соломія наполягала і знову просила Ярослава позбутися кота. Тоді Ярослав твердо заявив, що Красунчик залишиться з ними. Соломія нарікала, що котик псує їм імідж, бо гостям неприємно дивитися на його лапки. Ярослав не міг визначитися і розривався між дівчиною та котом, бо любив обох.
До речі, його батьки були невдоволені вибором сина. Вважали, що Соломія зухвала і неввічлива. Радили Ярославу не поспішати з весіллям, придивитись уважніше до дівчини.
Коли до них у гості приїхали батьки Соломії, Ярослав нарешті зрозумів, що не хоче повязувати з нею своє життя. Батько Соломії засміявся, щойно зайшовши й побачивши Красунчика. Назвав його диваком. Ярослав став захищати кота. Але весь вечір Соломія з батьком глузували з некрасивого котика й радили позбутися його, вигадуючи безліч способів, куди можна подіти Красунчика. Мама Соломії сміялася разом із ними.
Наступного дня, коли Ярослав повернувся з роботи, Красунчика не було вдома. На питання, де котик, Соломія відповіла, що відвезла його до ветклініки й залишила там.
Ярослав кинувся шукати котика. Шукав пять годин І знайшов його. Коли Ярослав обійняв Красунчика, той задоволено муркотів у нього на руках.
Повернувшись додому, Ярослав сказав Соломії збирати речі і йти. Він більше не хотів її бачити. Вона стала йому гидкою.
Вранці Соломія тихо зібрала свої речі й пішла. Ображена. Вона ніколи не уявляла, що котик для Ярослава буде важливіший за неї. Тепер Ярослав і Красунчик живуть удвох, і котик радісно зустрічає господаря після роботи.
