Я вийшла заміж дуже рано і тільки через те, що була вагітною. Мама про це не знала, тому пропонувала мені дочекатися нареченого з армії, а тоді вже весілля зіграти. Але ж вона не розуміла, що з кожним місяцем буде більш помітно. Довелось зізнатись, а вона мене відразу попередила, що няньчитися з онуками вона не буде, мовляв, на себе розраховуй. Я і не думала, на неї дитину покидати, я звикла нести відповідальність за свої вчинки.
Коли чоловік пішов в армію, було дуже важко. Після народження дитини я жила спочатку з мамою і встигла відчути всі складності догляду за малою дитиною. Прання ніколи не закінчується, завжди бракує грошей, в магазинах в той час нічого не можна було купити. Я брала дитину і відправлялася в годинну чергу, щоб отримати пачку масла або банку згущеного молока. Про сон я забула, так як син був примхливою і неспокійною дитиною. Маму я не втягувала в батьківські обов’язки, вона і так дозволила мене з малюком жити в неї.
Я ніколи її ні в чому не дорікала, не просила посидіти з онуком чи допомогти мені чимось. Я розуміла, що вона виростила нас одна, тому і я повинна знайти в собі сили. Навіть після розлучення з чоловіком, я з усім справлялася одна. Незабаром я вийшла заміж вдруге, другий чоловік дуже полюбив сина і знайшов до нього підхід.
Мені вже 50 років. Мій син одружився кілька років тому. Невістка у мене хороша, тільки до сина у неї мільйон претензій. Зі мною вона жити не захотіла, тому пара живе в квартирі в сусідньому під’їзді. Та я і не проти, бо дві господині на одній кухні не уживуться. Два роки тому у них народилася дочка. Тепер вони мені внучку постійно підкидають, вимагають, щоб я з нею гуляла і ночами доглядала. Спочатку я їм допомагала без зайвих слів, але вони нахабніти почали. Я їм і влаштувала рознос, я ж і для себе пожити хочу. Кому вони дитини народжували?
Почали діти на мене ображатися, бо, всі нормальні бабусі цілодобово за онуками доглядають, а я не хочу. Я люблю внучку, але не хочу насильно з нею гратися. У мене вже немає бажання, немає енергії, немає терпіння, мені потрібен спокій, тиша, стабільність. Гучний крик мене втомлює, як і постійне прибирання іграшок. Я ж не няня!
Я попередила, що зможу доглядати за онукою при гострій необхідності або тоді, коли у мене буде можливість. Вони мені відразу почали кричати: «Ти — бабуся, ти — повинна!». Такого повороту подій я не очікувала. Нехай наймають собі няню, це цілком нормально для сучасних батьків. Невістка сидить вдома, чому вона не може сама впоратися з дитиною? Я з народження сама за сином дивилася, ще й гроші заробляла. З тих пір у нас натягнуті стосунки, але поступатися своїми принципами я не збираюся.
Шановні батьки, ніхто вам нічого не винен! Якщо ви взяли на себе відповідальність, народили дитину, тоді й не чекайте від сторонніх допомоги. Не потрібно вселяти бабусям і дідусям почуття провини, зважувати своїх спадкоємців на змучені плечі батьків. Старше покоління заслужило відпочинок, їм теж потрібно отримувати задоволення від життя. Звичайно, супер-бабусі зараз накинуться на мене і будуть дорікати, але у мене своя думка. Я хочу бути вільною людиною і робити те, що мені подобається!
