Одна-єдина правильна відповідь
Ганна Семенівна була жінкою суворою та строгою. Життя не милувало її вона пройшла через важкі випробування та втрату рідних. Тепер, у свої сорок девять, вона опікувала бродячими тваринами.
Про смерть матері вона дізналася на роботі. Дзвонила сусідка, яку сама Ганна просила наглядати за старезною.
Ганнусю, твоєї матусі більше немає Лягла після обіду відпочити і не прокинулась. Я вже викликала швидку, голос сусідки тремтів.
Лихо не ходить одно
Поховавши матір, Ганна довго не могла звикнути, що її більше нема. Все брала телефон, щоб подзвонити, а потім згадувала некому. Кожного вечора вони говорили, ділилися новинами. А у вихідні вона їхала до неї на трамваї всього чотири зупинки. У матері була двокімнатна квартира в Києві, батько пішов із неї ще давно, коли Ганні було вісім.
Потроху звикла. Оформила мамину квартиру на себе. У них із чоловіком була дача під Білою Церквою, і поки мати була жива, та любила там літо проводити, копатися на городі. Тому коли вони з чоловіком та сином приїжджали на дачу, Ганна відпочивала бабуся сама доглядала за грядками.
Після смерті матері минуло два роки, коли на Ганну впало нове лихо. Одного вечора їй подзвонили з незнайомого номера:
Ви Ганна Семенівна? Вам треба приїхати на впізнання, сказали адресу. Сталася аварія У машині були документи вашого чоловіка.
Як вона пережила смерть сина й чоловіка, які загинули у тій аварії, навіть собі не могла пояснити. Світ став сірим. Вона забула, як у
