О, Соломіє, добрий день! До мами завітала? гукнула сусідка з балкона.
Доброго дня, пані Ганно. Так, до мами.
Поговори б із нею, зітхнула жінка. Вона зовсім інша після розлучення, бідолашна.
Що ви маєте на увазі? напружилася Соломія.
У мене проблеми із сном, прокидаюся рано. Бачила її одного ранку, годині пятій, виходила з таксі. І виглядала мяко кажучи, не як завжди. Може, навіть трохи пяною. Усі сусіди вже шепочуться. У її віці! І навіщо вона вигнала твого батька? Так, помилився, але хто без гріха? Стільки років разом а тепер розлучитися, нісенітниця.
Дякую, пані Ганно, промовила Соломія, ковтаючи слину. Поговорю з нею.
З цими словами вона поспішила до дому. Її мати справді вигнала батька півроку тому, після того як спіймала його на зраді. Соломія благала її не поспішати усе можна виправити. Але мати була непохитна. І найдивніше вона не впала в депресію, як можна було очікувати, а навпаки, жила на повну. Нові сукні, танці, бари, подруги те, чим вона ніколи раніше не займалася.
Соломії було важко це прийняти. Вона сама мала незабаром вийти заміж, вони з нареченим планували дітей. А її мати у барі до ранку? Якою бабусею вона буде? Як представити її свекрусі, якщо одна вяже пледки, а друга розважається вночі у клубах?
Коли вона зайшла, мати вийшла назустріч з чайником у руках і широкою посмішкою. На ній був не старенький халат, а елегантний бежевий костюм. Манікюр, педикюр, нарощені вії вона явно насолоджувалася життям.
Ну, як там Олег? запитала вона, ставлячи чашки на стіл.
Усе добре, відповіла Соломія, намагаючись стримувати тон. А в тебе?
Чудово! Вчора з подругами сиділи в барі до ранку. Танцювали, потім караоке. Як же весело було!
Пані Ганна мені все розповіла, похмуро втрутилася Соломія. Що ти повернулася о пятій ранку і виглядала скажімо, не дуже тверезою.
Мати засміялася.
Ну а що ти думала? У барі чай пити?
Соломія не втрималася.
Мамо, ти не вважаєш, що це занадто?
У чому саме?
Ну, мяко кажучи, тобі вже не двадцять. Які танці, які клуби? Ти ж маєш бути прикладом. Ти ж будеш бабусею!
Я жінка, яка нарешті вільна. Не буду жити за чужим сценарієм.
Але ж ти стільки років жила з татом! Як можна так легко про все забути?
Мати замовкла, потім спокійно, але твердо сказала:
Твій батько мене зрадив. Це не помилка, а свідомий вибір. А я більше не хочу бути тільки служницею. Хочу жити. Для себе. Я стільки років жила для сімї. Тепер роблю те, що хочу.
Але тобі ж майже пятдесят!
І що? Старіти за розкладом не обовязково.
Соломія зрозуміла, що зайшла далеко.
Вибач, не хотіла тебе образити. Просто мені не байдуже.
Якщо тобі соромно за мене, не запрошуй на весілля. Але знай: я не сховаю своє сиве волосся під хусткою і не вдягну широкі спідниці. Я буду танцювати і, можливо, навіть фліртувати. Мені добре.
Ні, мамо, я хочу, щоб ти була там. Просто
Просто тітка Ганна не схвалює? Що ж, мені байдуже. Я нарешті живу.
Коли вона повернулася додому, розповіла все нареченому.
Не знаю, як на це реагувати.
Олег засміявся:
Я вважаю, що твоя мати молодець. Не впала в розпач, а обрала життя. Бути щасливою це не злочин.
На вихідних Соломія подзвонила матері.
Мамо, давай сходимо в SPA, а потім у бар із живою музикою?
І тобі не буде за мене соромно?
Скажу, що ти моя старша сестра, засміялася Соломія.
Тоді домовилися. Але знай ми не підемо рано.
Той день став переломним. Соломія вперше зрозуміла, яку внутрішню силу мала її мати. І що, можливо, варто вчитися в неї бути собою. Жити не «як треба», а як відчуваєш.
