Пролунав дзвінок До квартири, навіть не привітавшись і ледь не збивши сина з ніг, влетіла свекруха Галина Петрівна:
Ну, кажи, дорога невісточко, чи не ховаєш ти чогось від чоловіка?
Мамо? Що сталося, мамо?..
Коли Андрій повернувся додому, у квартирі стояла тиша, яку можна було різати ножем. Його дружина, Марічка, ще вранці застерегла, що чекати її з роботи марно начальство оголосило надзвичайну перевірку, отже, затримається допізна.
Андрій зазирнув до холодильника вечері як не було, так і немає. Звичне зітхання, чайник на плиту, на поміч прийшли буханець житнього хліба й ковбаса. З бутербродами в одній руці, пультом у другій, Андрій осів під телевізором у сподіванні на бодай краплю чоловічого щастя.
Та насолоджуватись футбольним матчем не судилося дзвінок у двері перервав ідилію. Увірвалася мати Галина Петрівна, з порогу:
Андрію, слухай, що я скажу! Мені Орися нашептала.
Що знову, мамо? зітхнув Андрій.
А те, що твоя Марічка приховує від тебе квартиру! Здає її, гривні гребе лопатою й на себе тратить!
Мамо, ну не слухайте ту Орисю! Вона ж тільки й живе, що по всьому району плітки розносити, чесно пробує відбитися син.
Знаю-знаю, усе вона може перебрехати, але цього разу правда! Бо в ту квартиру на Кирпатенка, будинок сорок два, поселилася племінниця Орисіної сусідки! Цікаво ж, за що платять, га? Пятнадцять тисяч гривень на місяць! І це вже третя пара квартирантів!
Оце так кульбіт, задумався Андрій. А чого ж вона мовчала?
Прийде Марічка сам запитаєш, впевнено заявила Галина Петрівна. Вона собі аеродром запасний готує! Як трошки набереться, так з тобою й розпрощатися думає. Ще й без копійки залишить!
Марічка повернулася через півтори години, голодна і зморена наче після оранки на полі. А вдома чоловік гризе хліб із ковбасою, а поруч, неначе пахан на допиті, свекруха вже зварила вечерю.
Як лише Марічка увійшла, на неї причепили два суворих погляди.
Почала Галина Петрівна:
Розкажи-но, кохана невісточко, які у нас таємниці?
Та ніяких, хіба що рецепт борщу, спробувала пожартувати Марічка.
А квартира на Кирпатенка? викотила очі свекруха.
А до чого тут квартира? Якась у вас конспірологія, обережно озвалася невістка.
Як до чого? Квартирантів заводиш, а чоловікові й гу-гу! ввімкнула Галина Петрівна детектор брехні.
Насправді, Марічко… Звідки вона у тебе? нарешті видавив Андрій. І для чого ці таємниці з квартирантами, ну і з грішми?
Марічка зітхнула, як коза перед стрибком:
Квартира залишилась від Алли Євдокимівни двоюрідної сестри моєї мами, ну чи тітка, самі розберіться в родинних далеках. Її не стало майже три роки тому ти тоді радів, що я тепер не буду стареньку провідувати і в лікарню носити передачки.
А коли попросила допомоги з похованням, ти сказав, що на роботі сауна вилазити навіть не плануєш.
А чому квартира саме тобі? не вгавала свекруха.
Бо тільки я до неї ходила, знизала плечима Марічка. Іншим вона не треба була.
А чого Андрію не сказала? пресує далі Галина Петрівна.
А з якого дзвіночка Андрій має до моєї спадщини?
Як із якого?! Ви ж сімя!
Ну й що? Я ж не проти борщу, але права на спадок мої.
Всі ми тут не чужі! обурилася свекруха.
Гроші мала в сімейний бюджет покласти! А ти на себе! На манікюр і ті чорти-штуки!
Манікюр це святе. А гроші мої. Спадок особиста власність, закон України! Куди хочу туди кручу, і ні поліції, ні свекрусі звітності не зобовязана.
Ну й молодець, вліз Андрій, а я ж минулого року всю премію у твою машину вклав…
Андрію, то твоя ластівка! Я тією ластівкою їздила тричі: на ринок за яйцями, одного разу з роботи, бо ключі забув, і ще тоді, коли ногу підвернула у травмпункт.
То чого ж я маю платити за придане, яким не користуюся? розвела руками Марічка.
І скільки ти назбирала? Мільйон?! підняла брову свекруха.
Ой, не мільйон, але щось є. До речі, Андрію, в тебе ж дві дочки-студентки. Ти їм коли гри-веньку висилав?
Так вони ж працюють…
Дві стипендії не вистачить! Вчаться, а халтурки так, на каву.
А ти чому не сказала одразу про спадок?
Щоб не слухати, як ви ділити почнете! Ваш досвід з молодшою Оксаною памятаю: продали її хрущовку. Купили дачу на кого оформили? На вас, Галино Петрівно! А вона тепер навіть шашликів з друзями не посмажить без генеральної згоди.
Зате може на грядках буряки сапати! закотила очі Марічка. Я таке святе не вмію цінувати.
Безсовісна!
Я у вас вчусь, Галино Петрівно!
Галина Петрівна до сина:
Андрію! Твоя жінка мене ображає!
Я правду кажу! Варто вам почути про спадок і одразу сюди! Для чого? Щоб контролювати, на що витрачати на машину, або на вашу дачу?
Ми могли б порадитись! обурилася свекруха.
Ви серйозно? Мені 46, вибачте, знаю, як упоратись із грошима.
Ви эегоїстка! остаточно здалася Галина Петрівна.
Моя родина я, мій чоловік і діти. А ви родичі! Досить із вас праведної частки.
Попри всі викрутаси свекрухи, нічого витиснути з Марічки не вдалось. Хоча Галина Петрівна потім ще не раз під різними приводами намагалася відвоювати справедливість.
Але на цю невістку зуби не наточиш як кажуть на Лівому березі: Де сіла, там і встала.З того дня в квартирі на Кирпатенка проживають уже не треті, а четверті квартиранти. Марічка часом жартує з Андрієм:
Ось на чорний день й відкладемо. Або, якщо дуже захочеться поїдемо на море, не чекаючи акції на путівки!
Андрій навчився не питати зайвого зрозумів: краще мати поряд жінку з власною думкою й гаманцем, ніж рахувати чужі копійки. У Галини Петрівни зявилися нові інтереси сусідка завела кота, якого потрібно вигулювати, а скандалити з невісткою їй вже не так цікаво.
У сімї запанував крихкий, але на диво теплий мир. Марічка, смакуючи вранішню каву, усміхалась: у голові вже крутилась ідея може, ці гроші підуть на навчання для дочок? Або нарешті на себе. Бо знати ціну собі й своїй праці то найбільший спадок, який можна успадкувати в цій родині.
А на Лівому березі, кажуть, про Марічку складають нові легенди:
Та то така жінка! Якщо щось і сховає, то лише від жадібності, але ніколи від любові.