Мій син завжди робить все домашнє завдання в групі продовженого дня, тому може сміло після приходу зі школи йти на дитячий майданчик прямо біля яких поруч був майданчик з тренажерами. Так і цього разу, я відпустив його погратись. Ну а що? Що йому, дитині, ще робити? Поки в нього дитинство нехай насолоджується ним.
Син побіг на майданчик, а я пішов робити вечерю. Мама наша змушена сьогодні затриматися на роботі, тому я вирішив, що зроблю велику вечерю з цікавими стравами. Ось я вже роблю гарнір, доробив салат і мені телефонує син. Слова, які він сказав змусили мене летіти так, що я перестрибував по три, а то й по чотири сходинки спускаючись вниз.
-Тату, прийди швидше, а то зараз ще і дядько прийде.
Фартух я навіть не встиг зняти, так і вибіг з ним на шиї. Дивлюсь – мій син, а біля нього з одного боку якийсь мужик, а з другого баба. Я вже почав думати, як так зробити, щоб не постраждав син від «мирних привітань» цьому дядьку. Син побачив мене зітхнув з полегшенням, але все ще був стривожений.
Ті двоє теж повернулись до мене та подивились без зла та агресії та по доброму, ніби ми знайомі вже дуже багато років. В ході розмови вияснилось, що мій син знайшов дорогий телефон того чоловіка, включив та легко зайшов в контакти, так як паролю на телефоні не було. Він знайшов номер з підписом «Кохана» та зателефонував. Син пояснив де знаходиться та сказав, що знайшов телефон.
Жінка зателефонувала чоловікові, який вже перерив всю машину в пошуках телефону. Телефон який він загубив був робочим і на ньому було багато важливої інформації. То ж подружжя приїхало по телефон та хотіло віддячити моєму сину дававши йому конверт з грошима. Але він не хотів брати, адже «Татко мене вчив, що треба завжди повертати знайдені речі».
Вони все таки вручили мені той конверт та разів з п’ятнадцять подякували. Коли я побачив суму подяки, я вирішив додати трохи грошей та купити сину той телефон, про який він мріяв.
