Дорога теще!
Шкода, що не можу називати тебе мамою, як я мріяла, коли ми познайомилися і коли твої син одружився зі мною. Я дуже хотіла заміж, бо мої найкращі подруги вже давно заміжні, і я з заздрістю спостерігаю, як вони живуть зі своїми чоловіками, доглядають один за одним, виявляють повагу й кохання.
Я уявляю собі сімю, в якій чоловік завжди поруч, в якій я можу знайти опору, в якій ростуть діти, і ми разом ними піклуємося. Я хочу піклуватися про чоловіка, щоб він відчував мою любов, щоб ми могли говорити про все.
Коли я вперше бачила, як він ставиться до тебе, я подумала, що саме так виховував його батько, і що такий чоловік має стати частиною мого життя. Перед весіллям ти сказала одне речення, яке окреслювало мої майбутні перспективи. Можливо, ти забула про нього, а я все ще памятаю і шкодую, що тоді не надала твоїм словам тієї ваги, яку вони заслуговували. Ось воно: «Мій син звик займатися лише однією жінкою». Це просте речення сутність того, що ти вклала в сина з дитинства.
Твій син ні коли не відмовляє бігти в аптеку за таблетками для тебе, навіть коли аптека лише кілька кроків від твого будинку, і закупка ліків не складає труднощів. Якщо у тебе скриплять вхідні двері, мій чоловік мчить їх підмазати, тож ти не хвилюєшся про такий «серйозний» клопіт. Те, що у нашій квартирі скриплять усі двері в різних тональностях, його не турбує, так само як і двері шафи, що опускаються.
Коли чоловік відвезе мене додому, замість того, щоб взяти тебе на спільну прогулянку парком, ти створюєш сцену, звинувачуючи мене в бездушності, лінощах і звиканні до легкого життя. Чому б і ні дійсно легше їхати машиною, ніж потягом, а тягнути важкі сумки самій не найкраща ідея. Але ти ж хочеш вдихнути свіжого повітря.
Мій чоловік чудовий син. Коли ти не могла заснути і вночі поділилася зі мною поганим самопочуттям, не думаючи про те, що нам обом треба рано вставати на роботу, він швидко викликав таксі, бо ввечері трохи випив і не хотів ризикувати водінням. Замість вдячності ти сказала, що нічого поганого в утриманні від алкоголю з дружиною немає, якщо його мати може потребувати допомоги вночі. Звісно, можна утриматися від усього, а не лише від спиртного, бо він твій син, а я лише його дружина.
Вітаю, що ти не віддаєш мені простір у стосунках з сином, хоча це дурно ділитися чоловіком. Ти не хочеш ділитися ним ні з ким.
Дякую Богу, що у нас немає дітей. Вони б одразу зрозуміли, що їхній тато зайнятий, бо бабуся має перевагу. Твій турботливий син навіть не підтримав мене, коли я справді потребувала допомоги це зробила моя подруга, розуміючи, що депресія нічого хорошого не принесе. Я так сильно сподівалась хоча б на кілька слів підтримки, співчуття і розуміння від твого сина, а він знову кинувся допомагати тобі.
Так, я визнаю, що програла; не змогла стати для нього тим, ким ти є, хоча дуже старалася. Шкода, що всі мої зусилля залишилися непоміченими. Він справді закоханий в одну жінку в тебе. Слова кохання, які він мені сказав, були лише формальністю між нареченими.
Я хочу бути потрібною чоловіку, не шукаю «блискучого», ідеального чоловіка, щоб він не впорядковував усе за кращим планом, як це робить твій син, щоб іноді повертався додому після вечора з колегами, чого твій син ніколи не дозволяв, головне щоб він потребував мене, турбувався про мої поразки і радів моїм успіхам.
Мені дуже раді, що зрозуміла, що мій чоловік ніколи не буде таким. Ми навіть не маємо дітей, бо ти не потребуєш сильних емоцій, твій син зберігав твоє серце тільки для себе. Ця «ощадність» змусила мене завагітніти. Тепер у моєму житті з’явився ще один чоловік і маленький хлопчик, який народиться через три місяці.
Я обіцяю виховати цього хлопчика справжнім чоловіком, хоча і не у твоєму розумінні цього слова. Дякую тобі за досвід, який я отримала в шлюбі з твоїм сином. Повертаю його тобі таким же здоровим, турботливим і уважним. Будьте щасливі.
Твоя колишня невестка.
