На зимові свята ми так п0свapилися з дружиною, що ледве не дійшло до pо3лучeння. Я не можу зрозуміти як моя дружина могла таке вчиниmи.
На свято була гарна нагода приділити час родині, посидіти разом. Тому за столом я вирішив повідомити усіх рідних, що ми нарешті будемо будувати будинок. Пора з’їхати від батьків. До того ж ми з дружиною маємо деякі збереження. Мої батьки підтримали мене, сказали, що допоможуть нам з будівництвом, дадуть грошей на це, але за умови, якщо і Людина матір дасть стільки ж. Саме в той момент я, сам того не бажаючи, розкрив таємницю своєї дружини.
Моя дружина Люда все життя прожила з матір’ю та бабцею, батько покинув їх, коли Люда була ще маленькою. Коли бабці не стало, Люда з матір’ю залишилися жити у її квартирі. Але як виявилося, Людина матір розміняла ту квартиру на дві однокімнатні з доплатою, оформивши одну на себе, а іншу — на Люду. Це було ще до нашого знайомства з Людмилою. Завдяки тому, що вони здавали ту квартиру, Люда змогла оплатити своє навчання в університеті.
Коли ми одружувалися, я нічого не знав про те, що Люда має своє житло, адже вона жила з матір’ю. Тому після весілля ми почали жити у домі моїх батьків. Люда неодноразово чула від мене, що я мрію про окреме житло, але ніколи й словом не обмовилася про свою квартиру. Однак після святкової вона вирішила розповісти мені про все. Я не міг повірити своїм вухам — моя дружина, з якою у нас все було так добре, обманювала мене! Я більше не міг їй довіряти, адже квартира — це не дрібничка про яку можна забути.
Люда виправдовувалась, сказала, що її мати після одруження порадила їй і далі здавати квартиру в оренду, аби гроші йшли на її рахунок, адже мало що може в житті статися. Вона боялась мені про це сказати, бо думала що я не зрозумію. Але як зрозуміти її брехню?
— Не було нагоди тобі розказати. Я збиралася, чесно, думала, що колись зроблю тобі такий сюрприз, — сказала Люда, — Я могла взагалі зняти ті гроші з оренди квартири з рахунку і сказати, що це моя мама мені їх дала на будівництво нашого дому. Але я вирішила більше тобі не брехати. А ти тепер мене засуджуєш!
Моя мама теж дивується з такого вчинку дружини. Вона вважає, що ми повинні були відразу після одруження переїхати у ту квартиру, а не жити у них.
Люда нічого чути не хотіла, після цієї сварки вона переїхала до матері. А через кілька днів подзвонила до мене і запропонувала нам жити у її квартиру або продати її, а кошти з продажу вкласти у будинок, про який я так мрію. Однак я відмовився. Я сказав їй, що ніколи в житті не візьму ті гроші і взагалі не хочу її бачити. Я глибоко ображений. А дружина ніяк не розуміє, що такого вона зробила. Мовляв, ця квартира і гроші рано чи пізно були б нашими спільними.
А я ніяк не можу змиритися з багаторічною брехнею дружини. А все через якусь квартиру, яку Людина матір порадила їй приховати від мене. Нехай тепер живуть обоє у своїх двох квартирах, якщо вони їм такі дорогі. Просто я й уявити не міг, що для Люди її квартира виявиться дорожчою за мене.
Її матір приходила до нас на днях, говорила, що дуже переживає, адже це саме вона надоумила Люду не говорити про квартиру, боїться, що через неї наша сім’я розпадеться. Але я її не слухав, мені абсолютно все одно. Люда — доросла людина зі своєю головою на плечах. Вона могла б сказати це хоча б мені, якщо не моїм батькам. А тепер ні Люді, ні її корисливій матері я не вірю. Не хочу мати справу з цими брехунами.
