Друг потрапив у 6iдУ, тому я пустив його до себе пожити, але моїй мамі це нE сп0д0бAл0сь

Я дружив з Данилом другий рік. В нас багато спільного. Ми часто проводимо час разом. Він знає все про моє життя, а от я – ні.

Справа в тому, що Данил ніколи не звав мене до себе у гості. Зазвичай, ми відпочивали або на вулиці, або в мене. Я не придавав цьому великого значення на початку дружби. Згодом, мене почало тривожити це питання.

Вирішив не думати нічого лишнього. Спитав напряму. Друг одразу все розповів. Виявилось, він живе з бабусею та дідусем. Мама з батьком, як тільки йому виповнилось дванадцять, поїхали у Польщу на заробітки і залишились там будувати кар’єру. Чому вони не забрали сина до себе, я не знаю.

Зараз Данилу шістнадцять. Він вже працює. Виходить у кав’ярню на неповні зміни. В день отримує до чотирьохсот гривень. В гарні дні, грошей більше. Здавалось, хлопець молодець, треба брати з нього приклад. Але є одна пр0блема.

Дід Данила п’є, а бабуся настільки м’яка людина, що жодного слова не говорить своєму чоловікові. Данило частенько ходить п06итий. Дід постарався. Він kapає друга за будь-яку провину, забирає зароблені гроші та пр0пиває.

pixabay

В них великі борги за квартиру та комунальні платежі. Батьки не цікавляться сином, тому Данилу нікуди дітися. Він чекає свого вісімнадцятиріччя, щоб утекти з тієї хати назавжди.

Мені стало шкода друга. Я довго думав над його розповіддю. Хотів допомогти, але не знав як. Поговорив з батьком та попросив дозволу запросити друга до нас пожити. Він працює, отже зможе сам собі купувати їжу та підкидувати декілька сотень за комунальні платежі.

Батько погодився. Сказав, з мамою сам поговорить, а я побіг пропонувати Данилу свою допомогу. Друг безмежно зрадів. Він був мені щиро вдячний. Я допоміг перевести до нас речі. Поселили Данила разом зі мною у кімнаті. Батьку друг одразу сказав, що буде виділяти гроші на всі платежі.

Мені подобалось жити з другом. Ми не заважали один одному, навіть навпаки, стали ще дружніші. Друг постійно дякував за тишу та спокій, які подарувала йому моя сім’я.

Я вчився в коледжі, а друг – у десятому класі. Після занять, кожен робив свої завдання, а після навчання ми грали у відеоігри. Батько частенько грав разом з нами.

Все йшло ніби добре. Данило, як і обіцяв, платив за все необхідне, а те, що залишалось, друг зберігав. Батько позитивно ставився до Данила. Говорив, хорошого друга знайшов і радив брати з нього приклад. А от мама ставилась до Данила двояко.

pixabay

Спочатку думав, їй не подобається мій друг, як людина. Потім почав думати, ніби мама ревнує батька до нас. Раніше він проводив вільний час з мамою, а зараз грав з нами. Урешті решт, спитав на пряму. Не люблю себе накручувати та хвилюватися без причини.

Мама тяжко видихнула та почала ділитися своїми думками.

— Мені неймовірно шкода Данила, але це не правильно. В нього є сім’я. Він повинен жити в своєму житлі, їсти зі свого посуду та спати у своєму ліжку. Він же не безхатченко! Ти нічого поганого не подумай! Він мені не заважає! Я просто думаю, це все якось не правильно. Розумієш, сину?

Я погодився з мамою, але ніякі служби тут не допоможуть. Що вони зроблять? Заберуть Данила у дитячий будинок? Нічого подібного. Спочатку хлопцю треба довести, що його дійсно лупцюють в рідних стінах. Старі синяки майже зійшли, а наражати друга на нові — я не хочу. Ну прийде соціальний працівник у Данилову квартиру. Там чисто, квартира у нормальному стані, є що їсти, прибрано. Для них це головне. І як прийдуть, так і підуть. А дід після цього, ще більше поб’є Данила, бо буде вважати його стукачем. Тоді вже точно не можна буде там залишатися.

Пів вечора витратив на те, щоб пояснити мамі детально суть проблеми. Не хочу з нею сваритися, але на мою думку, вона не до кінця розуміє масштаби катастр0фи. Вона ніколи не стикалась з такою ситуацією. Особисто я, не раз чув історії своїх однолітків про їхнє життя та сім’ю. Це суцільHий жax. Викликали мої знайомі і поліцію, і соціальні служби. Ніхто нічим не допоміг, а ставало тільки гірше. Тим моїм знайомим доводилось далі жити в жахливих та небезпечних умовах.

pixabay

Ми можемо допомогти Данилу. Єдине чого він потребує – спокою. В нас це є. У нас гарна сім’я. Ми ні разу голос не підвищили, не то що до кулаків вдаватися. Мій друг не хоче отримати ту квартиру і вижити своїх родичів. Йому підійде безпека та тиша в чужій квартирі.

Думаю попрохати батька з нею поговорити. Ми вже розглядали варіант зняти квартиру для Данила на документи батька. Але буде проблема, якщо прийдуть хазяї, а там живе геть інша людина, ще й неповнолітня. Сподіваюсь, мама вникне в суть проблеми і припинить хвилюватися.

Оцініть статтю
Джерело
Друг потрапив у 6iдУ, тому я пустив його до себе пожити, але моїй мамі це нE сп0д0бAл0сь