Коли Марина побачила, що написано у документі, була просто шокована. Батько який пішов з сім’ї ще двадцять років тому, у заповіті вказав, що все майно переписує на неї. Вона розкаялась, але було пізно. Батька вже декілька місяців не було в живих.
Марині було одинадцять коли батько пішов з сім’ї заради іншої жінки. Вона була маленька, щоб зрозуміти які стосунки у її батьків. Тому все що вона розуміла, що з приводу уходу батька вона відчуває образу та біль.
Батько дівчини, Микола, був дуже вмілий чоловік. У селі його руки називали золотими. Він власноруч відбудував старе подвір’я та будинок мами Марини. А коли стало зрозуміло, що грошей у родині не вистачає. Він відразу ж поїхав на заробітки, щоб його сім’я не бідувала.
Він часто приїжджав додому, але одного разу він приїхав та мовчки зібрав валізи і поїхав геть. Більше його навіть у селі не бачили. Мати завжди казала, що батько пішов до іншої жінки і у нього нова родина. Згодом, Марина вже стала старша, одружилась, а матір вирішила поїхати на заробітки до Італії. Ось так у домі залишилась тільки Марина з чоловіком.
Якось дівчина займалась своїми домашніми справами, і помітила, що до подвір’я зайшов старий чоловік, який виглядав не дуже здоровим. Вона відразу впізнала у ньому батька, хоча не бачила його вже років двадцять. Микола не встиг навіть слова сказати, як Марина почала випроваджувати його та сильно кричати. Навіть сусіди позбігались на її голос. Вона говорила, щоб батько забирався геть, що нехай йде до родини заради якої кинув їх з матір’ю.
Чоловік нічого не намагався відповісти, він просто пішов геть. А сусіди ще довго картали Марину за те, що навіть не вислухала батька. По ньому ж було видно, що він не здоровий.
Нічого не відчула Марина і коли її рідна тітка зателефонувала і сповістила, що батько у лікарні у тяжкому стані, і просила прийти. Марина навіть не поїхала провести батька у останню путь, хоча тітка їй теж повідомила цю новину.
А вже через кілька місяців, Марині надійшов лист від нотаріуса. Її викликали, щоб вона оформила деякі документи і забрала у власність те, що батько перед смертю заповів дочці. Виявилось, що він все своє майно переписав на Марину, а це будинок, велика квартира та нова машина.
Пізніше виявилось, що Микола всі ці роки тілько і працював. Він придбав квартиру та машину, а згодом ще і побудував дім. Він мріяв, що туди будуть приходити онуки від Марини, тому що інших дітей у нього не було. Не те що дітей, навіть іншої жінки не було. Онуків він не встиг привезти до того будинку через те що сильно захворів, у той же момент він і приходив до доньки. Вона його навіть не вислухала, а він просто мовчки переписав на неї все, що у нього було.
Тітка потім повідомила їй через смс про те, що у батька не було ні іншої родини, ні іншої жінки, він дуже кохав мою матір та мене. Але вона його вигнала, через ревнощі. Її матір постійно думала, що чоловік їй зраджує, хоча такого ніколи не було.
